0

Хотілось чистоти

Чистота душі є найвищим критерієм для дружби і кохання

Якби світла сонячного і справжнього…

Хотілось чистоти
Понад усе:
Думок і вчинків
І незаплямованих історій.
Щоб світло сонячне
Безвимірно просте
Враз розлилося по кімнаті непросторій.

А вся ота заплутаність
Багаж.
Нажитого і не потрібного нікому.
В багаття.
Не збідніє розум наш
Без спогадів
В плетінні їх старому.

Бо спрага світлого
І сил якби нових.
А не тягар думок нести одвічно
По перехрестям ще непізнаних доріг.
В протистоянні всім вітрам
Завжди зустрічним.

Хотілось чистоти.
Чи то тепла.
В бажаннях складно
Встановити власні межі…
Якби лиш справжність непідробною була.
Хай навіть без шовків і без мережив.

Хочеться почитати щось схоже? Думаю, ось це має сподобатися ;)


Осиротіле завтра
З душею метелика
Убили дзвонаря
Фарбуй його всього
Твій королівський пацюк

Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

2 Comments

  1. Я теж пишу вірші та пісні. Думаю, що колись люди почнуть відкривати в собі таланти!!!☝

  2. Дякую, Анжело! Справді так. У кожного з нас є свої таланти, які ми, за рутиною та нестачею часу, зовсім рідко відкриваємо світу. Ваш приклад є хорошим для наслідування. Якщо хочеться писати – треба це робити. Якщо хочеться співати – треба теж цьому знаходити час. Бо звичайність та буденність не надихає. А от творчість – так :).
    Успіхів Вам, Анжело!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *