
Сьогоднішній туман у кожного асоціюється із чимось своїм. А у мене він викликає фантазії, пов’язані з сером Артуром Конан Дойлем :).
Я думаю, що якби він був зараз серед нас, то йому така погода точно сподобалася б :).
Він би вийшов на балкон багатоповерхівки, затягнувся б декілька разів трубкою. Подивився б у даль. Ледь помітні вогні сусіднього будинку.
“Якщо взяти бінокль, то вечір обіцяє бути цікавим :)!”
А навколо українська осінь. Вечірня проза… Тумани.
Далі сер Артур Конан Дойль зайшов би у кімнату, присів у крісло-качалку. І як будь-яка сучасна людина – взяв би свого ноута.
Але на відміну від нас, грішних, він не вмикав би усілякі там “Однокласники” та “Вконтакті”. Абстрагувався б від телевізійних панянок-пацанок, обміну дружинами і талантів, яких має Україна.
І тільки б подумав: “А що може бути кращим за густий осінній туман? Нічого.”
Окрім літа на пляжі Домініканської Республіки :)
А далі відкрив давно створений файл із назвою “Нові пригоди Шерлока Холмса” (не повірите, але третій тиждень збирався написати, та часу не було!) і вже завтра зранку наш світ став би багатшим рівно на одну книжку пригод відомого детектива :).
PS: метою цих рядків є заохочення нашого інтернетного і телевізоро-залежного народу до творчості власної та прочитання класики уже існуючої :).
PSS: Не знаю як Ви, а я після таких коротких думок просто не можу утриматися від непереборного бажання… ще пару годин посидіти в Інтернеті і щось написати :). Хай це навіть буде просте привітання до завтрішнього Дня студента або красивих рядків на чиїйсь стіні :).
PSSS: і на завершення – у своїх творіннях ставайте класикою і долучайтеся до класики :)!