Категорії
вірші про життя мої вірші щоденник

Фарбуй його всього

Купи собі стару іномарку,
Заживи нарешті як людина.
Постав броньовані двері.
Хай думають,
Наче є що берегти.

Але краще велике дзеркало.
Можна навіть не над ліжком,
Бо ж не у готелі.
І дивись на причину своїх усіх (не)щасть на рівні зросту.
Чи висоти.

Навколишня іржа роз’їдає твій мозок,
І тим паче метали.
Але інвестиції в золоті зуби
Неефективні, –
Так кажуть дантисти.

Фарбуй його всього.
Цей світ.
І опісля прямуй до вокзалу,
Щоб вирватися з рутини,
Навіть не маючи машини,
На природу.
За місто. (с) Марина Кузьменко
#поглядмері

#поезія #поезіяукраїнською #віршіукраїнською #вірші #вірш #прожиття #віршіпрожиття

Типовий ржавий краєвид на фоні бетонної стіни. Фарбуй його всього, цей наш світ.

Купи собі стару іномарку,
Заживи нарешті як людина.
Постав броньовані двері.
Хай думають,
Наче є що берегти.

Але краще велике дзеркало.
Можна навіть не над ліжком,
Бо ж не у готелі.
І дивись на причину своїх усіх (не)щасть на рівні зросту.
Чи висоти.

Навколишня іржа роз’їдає твій мозок,
І тим паче метали.
Але інвестиції в золоті зуби
Неефективні, –
Так кажуть дантисти.

Фарбуй його всього.
Цей світ.
І опісля прямуй до вокзалу,
Щоб вирватися з рутини,
Навіть не маючи машини,
На природу.
За місто.

Подивитися в Instagram ⇒

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.