Все не виходить з голови думка про отих 80 дітей, які загинули вчора у збитому “Боїнгу-777” в авіакатастрофі під Донецьком.
Вони за своє коротеньке життя навряд чи чули назву нашої країни.
- Як і більшість дітей, жили собі у своєму мікро-всесвіті та мріяли стати лікарями, інженерами та балеринами.
- Хтось добре закінчив навчальний рік.
- Інший ходив на танці та малювання, а малюки просто радували батьків та родичів своїм існуванням на цій землі.
Більшість з них летіла з батьками на море.
Це дорослі їхали на конференцію по СНІДу, поверталися з університетів додому та летіли у справах. А вони – рахували години і з дитячою цікавістю визирали в ілюмінатор, щоб потім у дитсадочку чи школі розказати як вони літали у Малайзію цього літа.
Здавалося ніщо не може затьмарити таке щасливе забезпечене дитинство…
Нехай їх янгольські душі і тіла спочивають з миром.