Не вдаюсь у жодні подробиці.
Не натякаю на якусь конкретну релігію.
Просто констатую факт: прийняття того, що є – оце і є універсальний знеболювальний засіб.
Подивишся навколо.
Зайдеш в новини та соціальні мережі.
Усі геть такі успішні, багаті, молоді та усміхнені.
Прийми це і живи собі далі.
Своїм життям.
Своїми скромними краєвидами (якщо краєвиди нескромні – теж живи і радій).
Своїми чаями-кавами.
Своїм вільним часом, хай навіть його є аж 5 хвилин.
Своїми дивностями і для-інших-незрозумілостями.
І своєю середньостатистичною заплатою.
У своєму 2-кімнатному не пентхаусі.
Жити, щоб зупинятися на 1 сек і питати у себе:
Мені зараз добре?
І зробити так, щоб по декілька разів на день саме твоя душа відповіла: “Так, дякую”
Бути чутливим до себе :)