…вона ніби очікувала на його появу, ось він і зявився. Його стало раптом надто багато в її житті. Він був із нею всюди, він заступав її собою перед камерами, мовби витісняючи її з кадру, чого раніше в неї ні з ким не було і що її, судячи з виразу обличчя, цілком влаштовувало.
Сергій Жадан. Ворошиловград – Харків, Фоліо, 2010 – с. 336