В житті трапляються поразки
В сплетінні горя й неудач,
Тому як хочеться – будь ласка,
Сідай над ними й тихо плач.
Горюй: життя-бо не збулося.
Сиди і мовчки сльози лий
За тим, чого не сталось досі,
А світ наш – лиш до тебе злий.
І доля – лиш твоя нещасна
Та й радості в житті нема…
Тому скажу.
Хоч це і ясно:
Хто ловить, тільки той спійма!
Хто стукає – тому відчинять,
І той святкує у житті,
Хто діє, і кого не спинять…
Бо він є відданий меті.
Так що повір: життя відкрите
Для перемог чи сліз в журбі.
Тож знай: чи стукати й ловити –
Вирішувать лише тобі…