1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

збірці віршів бути

Перша ластівка ;)

Збірці віршів – бути ;)

Минулої п’ятниці, 13 жовтня, усі чорні коти були дуже зайняті. І замість очікуваних негараздів та наврочених непереливків у мене сталося щось таке, від чого я відійти ще поки що не можу.

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Втрачені можливості не повертаються

Втрачені можливості не повертаються

Повний ексклюзив: пускаю вас прямо на свою кухню ;)

Саме так я кажу собі щоразу, коли думаю над тим – варто чи ні?
Втрачені можливості не повертаються. Написала я собі на стіні у кухні (так-так, одвічно жіноче місце має мотивувати не тільки борщами і немитим посудом ;)).

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Летнее

Летнее то, что было

Летнее то, что было

Из окон высыпались цветы
И гронами в воздухе висли.
Мы вырывались из мирской суеты
И дарили друг другу свои мысли.

Мы наивничали, что мир справедлив
И строили свои безумные планы.
А потом дождь их собой залил.
И дальше с нами шёл постоянно.

Вечерами.
И дни напролёт.
Под зонтами мы говорили о чувствах.
И спешили куда-то вперёд.
Не думая о грустном.

Лето, 2017

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Не зваблюйте дівчат віршами

Не зваблюйте дівчат віршами! Зацікавлюйте собою навіть безвіршово ;)

Не зваблюйте дівчат віршами! Зацікавлюйте собою навіть безвіршово ;)

Сіре небо і краплі вітряного дощу, який летів у всі боки, здавалося б не обціяли нічого хорошого цим липневим днем.

І тут я зайшла в Гугл та написала перші рядки свого вірша “У ній щось є“.
Було багато цікавих пошукових результатів, але я напишу лише за один…

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

не треба фотошопити її обличчя

Юлія Попова. Фото зроблене Оленою Ангеловою

Юлія Попова. Фото зроблене Оленою Ангеловою

На своїй Facebook сторінці я уже писала про неї, але вирішила ще й тут розмістити. Щоб не забулося і не зникло під тонами новин, фотографій котів, чиїхось думок і рутинних оновлень цієї соціальної мережі. Адже ця історія варта того, щоб люди її читали і розуміли, наскільки різним є світ навколо нас.

Якщо перейти по цьому лінку, то можна прочитати історію Юлії Попової. Точніше, сповідь про її мікрокістозну лімфатичну мальформацію обличчя і життя з цим діагнозом. Я можу уявити скільки сил, часу і роздумів у неї зайняло написання своєї автобіографії у формі цієї статті. Більше того, скільки “за” і “проти” було зважено, щоб взагалі почати про це говорити. Але вона – молодець, змогла пересилити себе і написала.

Її розповідь від першої особи є дуже потрібна і корисна усім, хто є в чомусь “не таким”. Я на своєму життєвому прикладі знаю яке це відчуття, коли на тебе дивляться як на якогось піддослідного кроля – із цікавістю і огидою водночас. Бо вони таких раніше не бачили і при цьому, побачене їх не сильно порадувало, а швидше засмутило…
Одним словом, читайте. А ще – не здавайтеся. І, звісно ж, не вірте усім тим, хто в вас не вірить.

 

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

моя збірка

Тут може бути вами обраний вірш. Фото:  auimeesri / Flickr

Тут може бути вами обраний вірш. Фото: auimeesri / Flickr

Добрі люди мене неодноразово питали про неї, про мою збірку віршів. А мені все не вірилося, що то є потрібним. І от в один прекрасний день, нарешті повірилося.
І я вирішила вчинити так, як робила Хілларі Клінтон у своїй передвиборчій кампанії (Дональд Трамп так не робив, бо тоді б його банківські рахунки почервоніли від сорому ;)). Так само вчинила Вікіпедія, щоб її сервери не померли своєю розумною смертю. І, до речі, так зробив британський The Guardian, щоб їх журналісти не були голодними та сумними.

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Якщо вам за 55

А у душі квітчасто й кольорово. Фото: Ken Pick / Flickr

А у душі квітчасто й кольорово. Фото: Ken Pick / Flickr

Скажу чесно: мені звітують про моїх читачів. Оті усілякі Гугли понапридумували таких різних засобів, щоб рахувати відвідувачів, а тоді ще й дають загальний опис моїх читачів. Так-от, щоразу після перечитування такого звіту мені хочеться ще більше писати. І справа навіть не у кількості людей, які мене читають (сама ледве вірю, але більше тисячі читачів щомісяця). Цікавішим для мене є розуміння вас, тобто людей по той бік екрану. Відчуття настрою та душевного стану. Але я не збираюся писати вам суху статистику і поливати мокрою аналітикою. Навпаки, хочу написати всього лише один факт, який мене дуже вразив і надихнув.

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Маленький світ кожного з нас

По ідеї, мені уже треба було б забути за цей сайт і більш пильно дивитися у бік усіляких соціальних мереж. Розміщуєш один пост, фото чи твіт – і відразу чекаєш лайків, перепостів, коментарів. Популяризація не по днях, а по годинах :). Зізнаюся – у мене певний час так і було.

Photo credit: Pinterest

Треба оберігати свої маленькі світи. Photo credit: Pinterest

Але потім я виросла. Чи, може, перехворіла. А, можливо, просто надумала зайвого. Усі знають як шкідливо жінкам багато думати :). Одним словом, з мене досить.

Звичайно, моє внутрішнє его все рівно тихенько радітиме лайкам під моїми повідомленнями :).
Але світ соціальних мереж – це дуже часто несправжнє, непотрібне та удаване.
Не заперечуватиму: у соціальних мережах є те, що окриляє. Але поряд з тим – і неймовірна кількість такого, що пригнічує та дезінформує. Можна на це не звертати уваги, але Марк Цукенберг і його команда добре працюють над тим, щоб все-таки ми звертали увагу. А тоді звертали знову і знову :)

Тому я вирішила переїжджати назад. Тобто сюди. У свою затишну хатинку з вікнами у двір та довгокосою вербою на сусідній вулиці. Мені достатньо гармонії однієї кімнати, теплоти великих і маленьких долонь. А ще хочу смородинового чаю.

Зичу і Вашому життю більше гармонії. Як в соціальних мережах, так і поза ними…

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

цитата про відмову

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

…він уже дзвонив, аби запитати, коли я буду. Я спробував предомовитися, пояснив, що я зайнятий, що маю сьогодні важливу зустріч, що чекаю на спеціального клієнта, що не надто добре себе почуваю, і запропонував зустрітись іншим разом. Він терпляче все це вислухав, сказавши в кінці:

– Іноді людина не знає від чого відмовляється. Тому краще їй іноді взагалі не відмовлятися

Сергій Жадан. Воршиловград

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

цитата про те, що залишається

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Ми рухаємось своїми маршрутами, потрапляючи в невідомі місця, проникаючи за лаштунки власного досвіду, і всі, кого нам довелося зустріти, лишаються в нашій памяті своїми голосами й своїми дотиками.

Сергій Жадан. Ворошиловград – Харків, Фоліо, 2010 – с. 291

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Далі буде…

вірші про життя і жіноче щастя

Далі буде :)

Якщо коротко, то далі буде.
Тільки коли – не знаю.
От чомусь мені зараз не пишеться.
Фотографується добре, читається теж непогано, а от з віршами…

Це сталося зі мною після Майдану. То був настільки сильний емоційний шок для мене. Особливо дні 18 – 20 лютого. Я стояла неподалік Лядських Воріт з Архистратигом Михаїлом (далі не пускали хлопці з самооборони Майдану), а повз мене несли тіла Героїв і складали їх біля входу в готель “Козацький”.  Це не просто пережиті миті. Це – згадки до кінця днів моїх.
Але щось я сильно відійшла від теми.

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

дитинству, що закінчилося у “Боїнгу”

дитинству, що закінчилося у "Боїнгу". Погляд Мері - роздуми про життяина

Їхні дитинства трагічно завершилися в Україні

Все не виходить з голови думка про отих 80 дітей, які загинули вчора у збитому “Боїнгу-777” в авіакатастрофі під Донецьком.
Вони за своє коротеньке життя навряд чи чули назву нашої країни. Як і більшість дітей, жили собі у своєму мікро-всесвіті та мріяли стати лікарями, інженерами та балеринами. Хтось добре закінчив навчальний рік, інший ходив на танці та малювання, а малюки просто радували батьків та родичів своїм існуванням на цій землі.

Більшість  з них летіла з батьками на море.
Це дорослі їхали на конференцію по СНІДу, поверталися з університетів додому та летіли у справах. А вони – рахували години і з дитячою цікавістю визирали в ілюмінатор, щоб потім у дитсадочку чи школі розказати як вони літали у Малайзію цього літа.
Здавалося ніщо не може затьмарити таке щасливе забезпечене дитинство…
Нехай їх янгольські душі і тіла спочивають з миром.

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими