1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
2

Едуарду Аркадійовичу

Будь сміливим. Не бійся. Адже уже через мить можеш каятися, що проявив слабкість духу...

Це була всього лиш Людина...

Я знала, що був такий поет Асадов. Але я не читала його віршів.
А ще я читала багато чудових віршів, які були без зазначення авторства, адже я їх читала у зошитах-щоденниках молодості моєї мами…

І от завдяки одній прекрасній людині  (сіро-зелені очі якої зараз, напевне, посміхаються :)) я зрозуміла, що ті давно знайомі для моєї душі вірші, які я читала, були творами саме Едуарда Аркадійовича Асадова.

А потім я прочитала інші його творіння.
А тоді в Інтернеті знайшла ще сайти з його віршами…
І на завершення я зрозуміла одне – після цього всього у мене зявилася сміливість опублікувати деякі свої твори, які я раніше складала у шухлядку, передбачаючи нерозуміння і осуд.
Завдяки Едуарду Аркадійовичу і його життю я стала сміливіша. Рівно на стільки, щоб без остраху зізнаватися і писати в таких обсягах як хочеться.
А ще цей випадок підтверджує, що усі люди в нашому житті мають певну роль і місію. Донести нам щось. Відкрити нове. Або повязати існуючі явища чи людей…

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

схожі

Про людей, які наповнюють наш світ коханням і світлими кольорами :)

Про схожих людей, які роблять наш світ кращим :)

Класно, коли люди, які зустрічаються або одружені – схожі між собою не тільки внутрішнім світом, а і ззовні.

У мене є одна знайома пара: він – блондин, а вона – блондинка (хай навіть фарбована). То вони так одне на одного схожі, що просто якби не їхні часті поцілунки можна було б сказати, що двійнята :).

А щойно, їдучи в автобусі я побачила двох явно нерівнодушних одне до одного людей, які ніжно трималися за руки і були обоє в окулярах одного фасону… Чесно кажу – зі сторони виглядає дуже симпатично :).

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

одинокі Даша і Саша, Тимур і Дамір, Анжела…

Навіть сильні, багаті та красиві люди страждають від одинокості у житті

Одинокі серця всім відомих людей

Сьогодні, перебуваючи на одній із київських автомобільних доріг в одній із київських вечірніх пробок я подумала про Дашу Астафєву.
Така от вона вся бажана і сексуальна, гарна і несиліконова, а зізнається, що одна і поки що немає у її житті людини, яка б не дивилася на неї як на тіло з яким можна лягти у ліжко.

А тоді згадала за Олександра Рибака – переможця Євробачення цього року. Такий весь симпатичний і популярний, перебуваючи в Україні з гастролями, він сказав, що поки що один і у нього у житті немає людини, з якою він би розділяв радість існування та своїх перемог. Часу на це теж немає

Після того згадався Тимур Юнусов, тобто Тімоті – оте гламурне, татуйоване, “с понтами” і просто хлопець із хорошим знанням англійської мови та власним заробленим капіталом. Час від часу він зізнається, що ті, хто з ним поряд на камеру – це бізнес. А його серце – поки що закрите і одиноке.

Тоді подумала про Даміра Ахметова та Анжелу Коломойську. У них капітал не свій, хоч і дуже великий, але чомусь мені здається, що радості їм від того в особистому житті не багато.  Адже це кожного треба перевіряти: чи він дійсно цікавиться тобою як особистістю, чи то просто фінансові інтереси і полювання за грошима. Тож по існуючим даним вони також одиноко радіють своєму життю. Один в Лондоні, а інша у Женеві…

А тоді пробка плавно розійшлася і ми поїхали далі.

Так, звісно, усі згадані мною сьогодні люди не стоять у пробках і десь на рівні глибокої підсвідомості чули про метро. Але їх статус, гроші, прізвища і зовнішність не рятує їх від одинокості у душі.

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

наслідки Дня Юриста-2009

Юридична професія приємна тим, що у особливий день 9 жовтня юристи святкують їх День :)

Які наслідки Дня Юриста-2009? Цей День Юриста відсвятковано :)

Мої висновки за наслідками святкування Дня Юриста-2009:

  1. Кількість юристів у цей день автоматично збільшується і усі раптово приписують себе в ряди правознавців навіть на підставі юридичної освіти, здобутої в ПТУ :)
  2. У цей день цукерки здаються особливо смачними. Але рекомендую нашим кондитерам придумати якийсь новий сорт цукерок, наприклад, “Поцілунок Феміди” або цукерки “Юридичні” :).
    Але головне – не переборщити, бо якщо назвати новий сорт цукерок – “Повістка” або “Позов“, то навряд чи комусь захочеться купити два кілограми позовів чи повісток :)
  3. Справжні юристи 8 жовтня на роботу просто не з’являються. Якщо у цей день юристи прийшли на роботу, значить або їм мають дати премію, або вони ще не вирішили куди підуть увечері, тож зібралися обговорити це питання :)
  4. Юристи в цей день особливо гарні та причепурені. Тож якщо у Вас вранці не було води, значить у домі живе багато юристів і вони готувалися до свого дня з самого ранку :).
    Юристи знають, що зовнішність у нашій справі важлива. А якщо йдеться, про юристок, то вони це знають краще, аніж Господарський і Кримінальний кодекси разом взяті :).
  5. Наш юридичний світ – вдячний і усміхнений. Про це свідчить кількість слів “Дякую” і смайликів у моєму телефоні :). Це було видно по сяйву усіх тих посмішок, які я побачила сьогодні у своїх колег…
  6. У цей день юристи особливо розумні. Адже вони цілий робочий день наголошують на тому, що Професіонал у нашій справі пишеться лише з великої літери, а Юрист – то взагалі без фанфар не вживається :)
  7. Юристи дивні. Весь час вони говорять про КЗпП, а в цей день кілька разів зовсім випадково пропонують його порушити і піти з роботи раніше :)
  8. Юристи самі собі створюють свято.
    Тож якщо Ви все ще сидите зараз на роботі та перечитуєте правовий висновок, ухвалу або договір – закидайте це діло (три хвилини назад я зробила саме це :)). Професіоналізм будемо підвищувати завтра, післязавтра, і в усі інші дні, а сьогодні – наш день. Зі святом, з Днем Юриста.
Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

усім хворим

Хвороби у нашому житті - це час для обдумування своїх вчинків, а також поведінки інших людей

Будь ласка, не виніть погоду у Ваших хворобах...

Хвороба – це час, коли ти можеш оцінити наскільки є важливим для оточуючих людей у своєму житті.
Можна відчути наскільки тебе люблять, потребують і хочуть бачити. Це час, коли фальшиві посмішки просто викликають нудоту.

Так, світ не любить людей із носовими хустинками і температурою тіла +37.2
Скрізь потрібні лише здорові, усміхнені та гарні…
Але хворіти корисно, бо тільки тоді починаєш розуміти, що щось робиш не так із своїм життям
Або існують люди, на яких більше не варто витрачати часу.

Писати більше з цього приводу – марно.

Хто хотів – той уже зрозумів напрямок моїх думок. Єдине, що залишається – моє побажання усім хворим: розставте крапки над “і” в іменах тих людей, з якими (не)хочете бути надалі. І поставте крапку в історії своєї хвороби. Я впевнена, що і перше, і друге є взаємозалежним.

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Професіонали Своєї Справи

Професіонал своєї справи - це звучить дуже гордо!

Завжди приємно мати справу з людьми, яких можна назвати Професіонали Своєї Справи. Фото by_gayeva

Я люблю професіоналів своєї справи, не дивлячись на те чи це двірник, перукар, чи Президент.
Я люблю людей, які тихенько роблять свою роботу із совістю, не заявляючи на весь світ про свої щоденні подвиги.
Хтось відправив за сьогодні двісті листів, а інший прибрав усе листя на своїй ділянці, а ще хтось дав своїм покупцям привід зайвий раз посміхнутися…
Звісно, у масштабах інших життів такі речі здаються маленькими, проте нічого не залишається непоміченим.

Мені подобаються ті, хто мовчки працює і має результат своєї роботи. Я поважаю тих, хто смиренно робить доручену справу.
Адже так загартовується сталь і так виховується професіоналізм.
Без співчуттів і жалощів. Без скарг на тяжку долю і непомірну роботу.

Роботи існує рівно на одну справу більше, аніж можна зробити.
І це логічно, адже, коли зроблено усе, значить це вже стеля і вище вже нема куди підніматися, розвиватися, злітати душею та інтелектом.

А от коли роботи не початий край… :)
Коли приходиш і думаєш – з якого боку краще відкрити двері, щоб гора справ не привалила випадково :)
Якщо звечора думаєш, що вчора було безробіття у порівнянні із тим, що буде завтра :)
Значить для вирощування Професіонала створено усі сприятливі умови і вже нічого не залишається окрім того, як починати професійно рости :).

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

про чисті гроші

Гроші не завжди брудні, інколи вони бувають дуже-дуже чисті :)

Оповідь про чисті гроші ;)

Сьогодні я зрозуміла що таке чисті гроші :).
Це ні багато, ні мало – одна купюра номіналом у 100 гривень, знайдена у найпотаємнішій кишені найулюбленіших джинсів, яка була випрана у порошку “Аріель” і висушена під промінням київського сонця.

При цьому тезу про те, що гроші не пахнуть було абсолютно спростовано.
Мої чисті 100 гривень пахнуть ароматом троянди і ще чогось незрозуміло приємного – спасибі “Аріелю” :).
І взагалі, враження від чистих грошей залишилося позитивне. Єдиним недоліком є трохи помята шапка Тараса Григоровича Шевченка після такої процедури… Але, в принципі – то дрібниці. То так модно зараз :)

Так що раджу і Вам мати справу лише із чистими грошима.
І тоді Ви самі переконаєтеся, що коли гроші чисті, то навіть Тарас Шевченко ширше з купюри посміхається :)

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Мистецький Арсенал

Мистецький Арсенал у Києві - дуже цікаве місце... Аж складно уявити як там випускали щось військове :)

Мистецтво в Арсеналі Києва

Як би там не було з точки зору політики і бюджету, але ідея культуризації Арсеналу є вірною. Так склалося історично – була Києво-Печерська Лавра, а через дорогу – завод, що виробляв зброю, обладнання і ложки та ножі для населення… Це нелогічно. Тому добре, що Арсенал став Мистецьким.

Адже, якби він не був таким, то він обов’язково був би виробничим активом якогось мільярдера, мільйонера або просто багатої людини :). Випускали б там труби, або добрива виробляли, або машини складали… Тому хай краще у нас буде вулиця Мазепи не промисловою, а мистецькою :)

Хто там ще не був – сходіть. Для того, щоб мати свою думку про це явище у місті Києві.

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

кожному місту по Арені

Я не бачила донецької арени, але знаю, що її зробили європейською та чудовою

А у якому наступному місті зявиться арена :)?

Може це буде гаслом якогось руху архітекторів, будівельників та усіх любителів арен :)
Але схоже, що ми рухаємося саме в такому напрямку – кожному місту по Арені!
Про київськуАрену” чули, її бачили і в ній навіть бували :).
А тепер легендою України стане донецькаАрена“.

Якщо чесно, мені уже самій цікаво що ж це там ховається за гаслом “Серце Донбасу – для тебе!“… Їй пі-ар роблять такий, що мало хто не зацікавиться… Про унікальність “Донбас-Арени” скрізь розписуються. Одним словом, 29 серпня подумки я вирушу в Донецьк :).

Continue Reading

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

З Днем Незалежності?

Український день незалежності наповнений неоднорідними почуттями

Я – українець…

День Незалежності України для мене стане святом тоді, коли не буде лише декларативним і записаним на папері, а набуде якихось реальних рис.
Знову згадуються усілякі там права, гарантії та гаранти…
Не знаю чому так сталося, але років десять тому для мене це було більше свято аніж зараз. Паради, салюти і промови, присвячені цьому дню я зараз сприймаю так само скептично, як і пів-України.

Тому вибачайте, але зважаючи на економіко-політичну та соціальну ситуацію в Україні, я нікого не вітаю з Днем Незалежності України.

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

українському таланту

Ми усі - талановиті, тож головне не забувати про це і робити щось для реалізації таланту

Справжньому українському таланту

Хай наші показники ВВП не самі найкращі та і у політичних-економічних-всіх-інших колах у нас безпорядок, але Україна має талант. І це є незаперечним.

Я вже не буду говорити про нашого Сергія Олексійовича Лєбєдєва, який винайшов компютер у далеких 1940-х роках.
І за покараних та замордованих талановитих геніїв теж промовчу (світла память Василю Симоненку та іншим Українцям)…

Скажу лише про таланти сучасні.
Міла Нитич молодець :). І Джамала молодець :). Вони вдвічі більші молодці, адже виступили на “Новій хвилі”, представляючи Україну. Хоча я впевнена, що перекупити їх якісь дядьки із Москви дуже хотіли.
Я рада, що Міла у свої 18, а Джамала у свої 25 оцінили свій талант обєктивно і не заховалися десь там у нічному клубі Хмельницького, Донецька чи Києва (хай навіть дуже крутому клубі).
Я ними щиро захоплююся, адже вони знали, що талановиті та змогли показати це світу.
А ще вони популяризували жанр україномовної пісні. Тому за це їм особливий смайлик :))).

На завершення у мене є три пункти:

  1. Неталановитих людей не буває. Є люди, які не вірять у свій талант.
  2. Для того, щоб відкрити свій талант світу, не треба захоплення усіх шести мільярдів мешканців Землі. Вистачить пару мільйонів :). Або хоча б сто тисяч :). Або хоча б сусідів із квартири навпроти, а ще двох десятків знайомих :))).
  3. Якщо конкретніше, то колись Ви будете радіти тому, що читали ранню творчість Марини Кузьменко (Мері) та з гордістю розказуватимете внукам про це :))).
Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

моменти радості

Приємні думки на тему життя і щастя під музику Арміна Ван Бюррена

Життєві моменти радості…

Це коли у вухах лунає Армін Ван Бюрен і ти розумієш, що коли він писав цей трек, погода у нього була така ж чудова як сьогодні у Києві. І напевне його вулиця дуже схожа на мою або, як мінімум, перебуваючи на ній, рівень нашого щастя приблизно однаковий.

Напевне то був вечір. Адже така музика могла прийти лише в час, коли ідеш, нічим не обтяжений і не спинений… І швидше за все у нього теж було літо.
А ще я просто впевнена – це музика справжньої радості від життя і любові в усіх її проявах.

І хоча його вулиця розташована на декілька тисяч кілометрів західніше, аніж моя, але це не заважає мені відчувати кожною фібринкою моєї душі ноти його думок.
Спасибі Ван Бюрену за In and Out of Love :).

Свої вірші я Інстаграмлю тут. А ще умію надсилати телеграми. Бачили? ;)
Поділитися з іншими