0

Осиротіле завтра

В останній день
Свого гамірного життя
Я триматиму тебе за руку.
Так міцно як дозволить моє безсилля.

Отих моїх з тобою
Ніким не розбавлених годин.

І, коли я стискатиму вже слабкіше.
У стінах, що давно вже не білі.
Я буду тобі дякувати.
І ще не вірити,
Що ти будеш ходити.
І відчувати як плачуть сироти.
Коли у них вже нікого нема.
Бо ти як і вони.
Відтепер і від завтра
Один…

0

Патріотично налаштований букет ;)

У місцях, де міжстінні простори заповнені меблями такими гарними і ергономічними, де зі стелі звисають дизайнерські та чудернацькі люстри, а люди, які працюють тут, відчуваються наче не з нашої планети… У цих місцях можна зустріти прості патріотично налаштовані букети. Порадіти їм. Пофотографувати та поінстаграмити. І хай нема нікому діла до цього патріотизму, але ж нічого не можу з собою зробити – як бачу щось жовто-блакитне (чи блакитно-жовте) – душа співає ;)

Подивитися в Instagram ⇒

0

Метелик, мімікрія і мрія

Метелик так хотів стати зіркою Інстаграму, що вдавався до різних трюків. І от усі ті старання ніхто не помічав. Але один з них виявився доленосним. Здавалося б, коли метелик мав бути непомітним на фоні стіни, його якраз помітили! Ми йшли вдвох з телефоном і, завбачивши ТАКЕ, не змогли не зупинитися та не зробити мрію метелика – реальністю.

Уміти мімікрувати – корисний навик. Так розповідає тепер усім метелик на своїх зіркових воркшопах “Як підкорити Інстаграм?” ;)

Подивитися в Instagram ⇒

0

Не дерево, а арт-об’єкт

Усі новітні словники світу зараз змагаються за те як назвати одним словом окільцьоване дерево, але насправді то уже ніяке не дерево, а арт-обєкт. І тому, шановні словники цього багатогранного світу, заспокойтеся. Вам не треба нічого вигадувати. Арт-обєкти називають їх автори. Тому наступного разу я все-таки знайду як називається це окільцьоване дерево на думку його автора ;)

Подивитися в Instagram ⇒

0

Веселково і мрійно

Веселка – це приємний привід подивитися у небо. Це – чудова можливість порадіти за себе прямо у цю мить. Бо ще кілька подихів вітру – і вона зникне.
Веселка – це щастя однієї людини зупинити свій шалений день у стоянні та спогляданні семиколірного дива. Фізики і теологи розходяться у своїх відповідях на питання хто є творцем цього дива, але саме зараз це не має значення.

Бо моя веселка – це допустимий привід запізнитися і відкласти на потім те, що можна зробити вже після неї… Тож дякую тобі, веселко, за щедрість твоїх двох хвилин у моєму сьогоднішньому дні.

Подивитися в Instagram ⇒

0

Будинки як кораблі

У Скрябіна є пісня про людей, як кораблів, а от мені довелося зустріти такий-от будинок-корабель.
І значення цієї будівлі дуже пряме – це будинок, в якому міститься бібліотека. Тобто, на такому кораблі можна плисти у світ незвіданого, фантазій та життєвої мудрості. Тож вибору нема – іду на корабель ;).

Подивитися в Instagram ⇒

0

По-червоному живописно

Відсвяткувала сьогодні осінь – наїлася очима оцих червоних ягід. Згодом ще напишу як надихалася жовтим листям і надивилася осінніх доріг та парків. А поки що – тиша осені. Чуєте?

Подивитися в Instagram ⇒

0

Повідомлення з яскравої смуги

Думаю, що це помітно неозброєним оком: пишу я тут зараз дуже небагато. Сказати мало – нічого не сказати. Бо в порівнянні з темпами моїх попередніх писань, я просто зникла з горизонту свого сайту і час від часу навідуюся сюди як на гостини.

Причин на це – мільйон, та я назву лише одну, саму чесну – зміна пріоритетів. Плюс розуміння цілей навіщо живу на цьому світі.

Це не значить, що вже все і кіна (тобто, віршів) не буде :). Усе буде іще й як буде! Проте трохи пізніше. Не той етап життя зараз. А поки що буду тут показувати сфотографоване та побачене. І доробляти проект Літературної Студії про чоловічу поезію. Як – Ви не чули про нього? Тоді чекайте анонсів :). Прямо тут і зовсім скоро!

Подивитися мої інші несмугасті фото в Instagram ⇒