0

Метелик, мімікрія і мрія

Метелик мімікрував під стіну чи, може, то стіна хамеліонізувала під метелика ;)?

Метелик так хотів стати зіркою Інстаграму, що вдавався до різних трюків. І от усі ті старання ніхто не помічав. Але один з них виявився доленосним. Здавалося б, коли метелик мав бути непомітним на фоні стіни, його якраз помітили! Ми йшли вдвох з телефоном і, завбачивши ТАКЕ, не змогли не зупинитися та не зробити мрію метелика – реальністю.

Уміти мімікрувати – корисний навик. Так розповідає тепер усім метелик на своїх зіркових воркшопах “Як підкорити Інстаграм?” ;)

Подивитися в Instagram ⇒

0

Не дерево, а арт-об’єкт

Не дерево, а арт-об’єкт

Усі новітні словники світу зараз змагаються за те як назвати одним словом окільцьоване дерево, але насправді то уже ніяке не дерево, а арт-обєкт. І тому, шановні словники цього багатогранного світу, заспокойтеся. Вам не треба нічого вигадувати. Арт-обєкти називають їх автори. Тому наступного разу я все-таки знайду як називається це окільцьоване дерево на думку його автора ;)

Подивитися в Instagram ⇒

0

Веселково і мрійно

Веселково і мрійно

Веселка – це приємний привід подивитися у небо. Це – чудова можливість порадіти за себе прямо у цю мить. Бо ще кілька подихів вітру – і вона зникне.
Веселка – це щастя однієї людини зупинити свій шалений день у стоянні та спогляданні семиколірного дива. Фізики і теологи розходяться у своїх відповідях на питання хто є творцем цього дива, але саме зараз це не має значення.

Бо моя веселка – це допустимий привід запізнитися і відкласти на потім те, що можна зробити вже після неї… Тож дякую тобі, веселко, за щедрість твоїх двох хвилин у моєму сьогоднішньому дні.

Подивитися в Instagram ⇒

0

Будинки як кораблі

Корабель

У Скрябіна є пісня про людей, як кораблів, а от мені довелося зустріти такий-от будинок-корабель.
І значення цієї будівлі дуже пряме – це будинок, в якому міститься бібліотека. Тобто, на такому кораблі можна плисти у світ незвіданого, фантазій та життєвої мудрості. Тож вибору нема – іду на корабель ;).

Подивитися в Instagram ⇒

0

По-червоному живописно

По-червоному живописно

Відсвяткувала сьогодні осінь – наїлася очима оцих червоних ягід. Згодом ще напишу як надихалася жовтим листям і надивилася осінніх доріг та парків. А поки що – тиша осені. Чуєте?

Подивитися в Instagram ⇒

0

Повідомлення з яскравої смуги

On the bright side of the life

Думаю, що це помітно неозброєним оком: пишу я тут зараз дуже небагато. Сказати мало – нічого не сказати. Бо в порівнянні з темпами моїх попередніх писань, я просто зникла з горизонту свого сайту і час від часу навідуюся сюди як на гостини.

Причин на це – мільйон, та я назву лише одну, саму чесну – зміна пріоритетів. Плюс розуміння цілей навіщо живу на цьому світі.

Це не значить, що вже все і кіна (тобто, віршів) не буде :). Усе буде іще й як буде! Проте трохи пізніше. Не той етап життя зараз. А поки що буду тут показувати сфотографоване та побачене. І доробляти проект Літературної Студії про чоловічу поезію. Як – Ви не чули про нього? Тоді чекайте анонсів :). Прямо тут і зовсім скоро!

Подивитися мої інші несмугасті фото в Instagram ⇒

0

Таким ночам співають літні оди

Таким ночам співають літні оди… #nightsea

Літо приходить неочікувано, проходить швидко і у кожній своїй літері смакує солодким кавуном. Таким цукровистим і з вкрапленнями херсонського сонця. А ще – одеської ночі. Набережної вогнів і схвильованого прибою, під який хочеться обіймати і бути в обіймах…

Подивитися в Instagram ⇒

0

Аеропортове прощання

Диплом за "Аеропортове Прощання" - Вірш Марини Кузьменко, третя премія "Коронації Слова - 2018"
Отак виглядає мій диплом з “Аеропортовим Прощанням” від “Коронації Слова – 2018”

Цьогорічна “Коронація Слова” є дуже приємною для мене, бо я потрапила до числа переможців. Я надіслала збірку віршів про взаємовідносини жінки і чоловіка, про кохання і його відсутність між двома людьми, назвавши її “Хризантемне щастя”. І тут, неочікувано, але так приємно для мене – один з віршів цієї збірки – “Аеропортове прощання” був відзначений жюрі. На конкурс надійшло близько 6000 тисяч робіт, із них було обрано 13 дипломантів та ще ряд робіт, які отримали спеціальні відзнаки.

Continue Reading
0

Небо кличе

Небо кличе

А коли набридає буденність і брудний асфальт, треба прагнути неба. Виглядати у вікна. Медитувати із спогадами позаземної блакиті. Звідти приходить до нас сонце. Там є свобода для вітру і птахів. Туди відлітають душі тих, хто прожив достойне життя. І саме будучи з небом удвох ніколи не відчувається самотність… Я в це вірю.

Подивитися в Instagram ⇒