Категорії
вірші про студентів мої вірші

Вірш про аспіранта

Гносео... що?
Гносео…що :)? Ні, ніколи не чули! Добре, що є такий-от вірш про аспіранта ;)

Аспіранту в нас відкриті всі дороги:
У читальний зал і у архів.
І не чекає він від інших допомоги
Хіба що пари всім незрозумілих слів.

Щоб написати їх, і вивчити завчасно
Внести у зміст і в автореферат.
Бо аспіранту зрозуміло без пояснень:
Такі слова – це діаманти в п’ять карат!

Із ними можна визначати радикали,
В гносеології знайти свій тео-зміст,
Якщо цього теж виявиться мало –
Він все опише наче абстракціоніст.

А науковий керівник – це друг найліпший
З ним можна і на захист, і у бій…
Тож день і ніч наш аспірант невтомно пише
Про щось серйозне в дисертації своїй.

І у десятках геніальних публікацій
Невтомний він.
Бо зранку й допізна
Його натхненням на усю цію працю
Слугує лише наукова новизна.

У цих двох словах заховано всю правду
Бо аспірант не покладає своїх ніг і рук,
Щоб в один день відчути справжню радість.
Нарешті ставши кандидатом наук :).

Категорії
вірші про життя вірші про студентів мои стихи мої вірші

Я иду с работы

Похоже, что она уже выключила свой мобильный телефон

Я – белый человек.
Иду с работы рано
Мне грустно смотрят вслед
Ресепшен и охрана.

Но нет, я не вернусь,
Вы даже не просите.
Я – вольная звезда,
Не стойте на орбите!

Пойду чуть-чуть быстрей,
А то ещё догонят,
Отчёт попросят сдать,
Найти статью в законе.

Ведь на работе так:
Как только раньше вышел,
Найдётся что-то срочное
У руководства выше.

Тебя начнут искать.
Метро тебя не спрячет.
Мобильный тебя сдаст,
Озвучит все задачи.

И вот тогда поймёшь,
Что радоваться рано.
Ведь могут изменить
На вечер твои планы.

Поэтому итог
Один для этой басни:
Лишь выключи мобильный –
И будет тебе праздник :)

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Категорії
вірші про студентів вірші про чоловіків мої вірші

Мені сімнадцятий минало

Мені сімнадцятий минало… так по-студентськи все було ;). Перший корпус КПІ.

Як же чудово бути студентом :)

Мені сімнадцятий минало
На пари йшов я в Універ
Мені так любо-любо стало
Я пам’ятаю як тепер,

Коли ту пару відмінили
І викладач був не прийшов.
А раз на пару ми забили,
І потім ще забили знов…

Ми грали в покера бувало
І навіть грали в морський бій.
Коли ж гравців було в нас мало –
Томились в лекції нудній.

Тоді й доводилось писати
Конспектів довгі сторінки,
Але щоб їх розшифрувати,
Треба не тижні, а роки.

Проте найбільше все ж любили
Із пар додому ми іти,
Адже дорогу дуже довго
Ми не могли ніяк знайти.

Спочатку йшли у парк всі разом,
Тоді у корпус, у буфет,
В кафе ходили час від часу
Дискутувати про предмет.

Викладачів туди не брали.
А от колег з потоку – так.
Звідти дорогу ми шукали
Вже ввечері при ліхтарях.

І от було мені за двадцять,
Коли під дружній гамір-свист.
Мені вручили шмат паперу,
Сказавши: ти – спеціаліст.

І після того знову довго
Ми всі разом шукали шлях.
І йшли студентами додому.
Хоча й з дипломами в руках.

17 листопада 2012 року

Категорії
вірші про студентів мої вірші

Вірш про студентське життя

У первинному варіанті мій вірш про студентське життя розказував, як я ішла із книжкою під руку :)

Я із тубусом під руку
Йду із ранку на науку
А як чесно до дрібниць,
То зізнаюсь:
Силоміць він мене веде на пари.
Не лишилось в мене чарів,
Щоб домовитись, не йти…
На такі тяжкі труди.

Категорії
вірші про студентів мои стихи мої вірші

Песня о КПИ

Отака вона – зимова Поляна КПІ :)

Знову я знайшла пісню в глибинах гігабайтів мого компютера. Тому вибачайте за паршивий запис – ця студентська пісня раритетна :).
На вулиці тоді був далекий… не памятаю уже навіть який рік :)

Слова прості, мотив також.
Але тоді в житті у мене була зимова сесія і я, як зараз памятаю, що дуже хотілося вийти до корпуса ФЕЛа і посидіти на Поляні, подихати свіжим повітрям і… провести весело час займаючись іншими цікавими справами :).
Тоді-от і написалися ці рядки :).

Окремо хочу сказати, що замдекана у цій пісні – це справжня Людина – Віталій Миколайович Мамчур. Він класний і це можуть підтвердити декілька сотень (і навіть тисяч :)) моїх колег з факультету :).

Медіазапис пісні знаходиться тут:
[download id=”41″]

Песня о КПИ

Пары, пары
И перемены.
Корпус Первый
Знакомые стены.
И друзья,
И одногрупники мои
Это все родное КПИ

Припев :)
А я люблю Поляну
Скажу Вам без обмана.
И в жизни мне не надо других широт
Я имя замдекана любить не перестану
Ведь нужно доучиться хоть этот год.
С друзьями по пивасу
Всё больше с каждым часом
Я понимаю истины свои:
Что жизнь моя прекрасна
И быть студентом классно.
И я люблю родное КПИ.

Кто-то учится,
Кто-то забросил
Протянуть бы
Зиму да осень.
А на сессии опять идут бои.
Это всё – мое родное КПИ.

2006

Категорії
вірші про студентів мої вірші

Студентське щастя

Як мало треба студентам для щастя :)

Студентові для щастя
Потрібно небагато
Всього лиш “передачка”
Від мами і від тата.

Омріяна коробка.
Чи сумка. Чи мішечок.
А можна і в купюрах,
Що теж завжди доречно.

Студентові для щастя
Потрібно зовсім мало
В голодні сірі будні
Додати трошки сала.

І пирогів від мами.
Печені від бабусі.
Щоб ситими враз стали
Усі голодні друзі.

Тому студентське щастя
Вже довгими роками.
Вимірюють у літрах.
І тільки в кілограмах.

A “передачка” з дому
Є святом урочистим:
Бо ситому студенту
Граніт простіше гризти :)

2011, січень

PS: як це не смішно звучить, але написано на роботі… Певно, то на мене ностальгія за студентськими роками обрушилась :)

Категорії
вірші про студентів мои стихи мої вірші

Песня о Маяке

Песня о Маяке – это правда о студенческой жизни КПИ :)

Песня, написанная для студенческого лагеря под названием “Маяк“,который находится в поселке Лазурное Скадовского района Херсонской области. Добавлено где-то в 2005 году :).

Запись песни находиться вот тут:
[download id=”19″]

А слова – читайте ниже.

Маяк

А в “Маяке”
Живется налегке.
Ведь мы здесь собрались,
Забудем киевскую жизнь.

Припев :)
Чтоб гульнуть, чтоб напиться
Чтоб запомнить все эти лица
Потому что через год
“Маяк” нас снова собирет.

А в “Маяке”
От дома вдалике,
Но гитара поёт,
Ведь здесь студенческий народ.

Припев :).

А в “Маяке”
Лежим мы на песке
Для моря мы уже свои,
Ведь мы – студенты КПИ :)

2004 год

Категорії
вірші про літо вірші про студентів мои стихи мої вірші

Хочу на море!

Хочу в отпуск! И на море тоже :)

Хочу на море!
Средиземные пляжи-и-и-и
Или на острове каком-то там пожить.
Поспать,
Покушать в пятизвездочном отеле
И чтобы тайские массажи надоели.

Что не выходит?
Ну тогда давай на Сочи.
Там море тоже существует,
между прочим.
Я буду персик кушать и креветки…

Не получается?
Но Крым есть на заметке!
Или махнуть хотя бы на Азов.
Дельфинам улыбаться, кушать плов.

Опять не то?
Ну ладно, Днепр ведь рядом
Катамаранчики.
Ну, что для счастья надо :)?

Хотя по выражению лица
Понятно – тянет ведь на дачу без конца!
В панамке под навесом поваляться
И в гамаке чтоб полежать, и на матраце.

Но всё. Я изьясняюсь поточней
Хочу куда-то отдохнуть душой своей
Туда, где безбудильниковый рай
Где не грохочет утренний трамвай
И путается время дня и ночи…
Хочу я в отпуск! Чесно-чесно! Очень-очень :)!

Категорії
вірші про студентів мої вірші

Філософське про вихідні

Завтра знову понеділок… І чого так?

І чому вихідні такі короткі???
І чому планів на вихідні так багато?
І чому понеділок буде уже завтра?
І чому вже година ночі,
а я ще не лягаю спати…

А була ще п’ятниця нещодавно
І так думалося про гуляння і хорошу погоду.
Отакі хороші були плани
А понеділок підступно почався (по ходу :))…

А я сиджу, щиро каюсь і дуже надіюсь,
Що вихідних наступних буде вже більше
І тоді я напишу якогось шедевра.
Або як мінімум – про вихідні нового вірша :)

2005

Категорії
вірші про свято вірші про студентів мої вірші

Студенти

Ох уже ці студенти! Прекрасні люди ;)

Написано спеціально до професійного свята студентів :).
Тобто на 17 листопада та 25 січня :)

Студенти – це такий народ,
Який не може без пригод,
А їх, до речі, вистачає:
Підступна сесія чекає
Чи причепився викладач –
Тоді уже хоч сядь та й плач…

А лекції такі всі схожі –
Нудні.
Студент сидіть не може,
Та як приходить семінар,
Студенту враз якийсь тягар:

Його не видно із-за парти,
Йому уже і не до жартів,
Та викладач хоч в окулярах,
Присутніх відміча на парах,
Тоді й приходять перездачі
І знов студент ридає-плаче…

Але всі теми поздає – дивись,
Стипендія вже є.

Професія “студент” – це класно,
Хоча, на жаль, короткочасно:
Десять семестрів чи п’ять років –
Оце для нас законні строки,
Тож я спішу нас всіх вітати:
Із нашим днем! Із нашим святом! :)

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Категорії
вірші про свято вірші про студентів мої вірші

Юристи

Отакі вони ці Юристи і… Юристки ;)

Я давно не писала тут… А знаєте причину? День Юриста. То я готувалася весь час :).
І, більше всього, тепер теж кілька днів не писатиму. А знаєте причину? День Юриста. Просто морально відходитиму від такого свята :)

Закони складені у папки.
У кодексах якісь закладки
У голові – якісь статті
І захист права на меті.
Якісь питання? Йдем до суду.
Проблеми?
Вирішать!
Не буде!
Коли до справ взялись вони –
Феміди дочки і сини.
Вони уміють, знають, хочуть
І роблять!
(Хоч би не зурочить :)).
Ще й так, що їх авторитет
Зростає зразу аж на метр :)

Все відповідно до канонів
І згідно приписів закону
Та згідно іміджевих справ.
Щоб лиш оклад весь час зростав…
І щоб серйознішали теми,
Щоб швидше зватися “партнери…”

Та все ж найкраща із цих рис,
Це скромно зватися – Юрист :)

Категорії
вірші про студентів вірші про Україну мої вірші

Я люблю КПІ

Як тебе не любити, мій КПІ :)

Вірш, який колись навіть надрукували в “Політехніку” :)

Я люблю КПІ.
Тут є друзі мої.
Це мій дім на найближчі ці роки.
Тут є радість і сміх для студентів усіх.
І веселощів ллються потоки.

Я люблю КПІ.
Це є рідні краї.
Тут усе відтепер найрідніше.
Світ із термінів, фраз, залікових книжок,
Гуртожитків.
А ще – власних рішень.

Я є горда, бо я
Щодня чую ім’я,
Яке славить мене й моїх друзів.
Я щаслива, бо тут – в Політехніці вчусь.
У найкращому нашому ВУЗі :)!

2002