Категорії
вірші про життя вірші про чоловіків мои стихи мої вірші

Все как всегда

Реалии нашей жизни таковы: мы имеем то, чего заслуживаем
Мы имеем то, чего заслуживаем… Делайте выводы сами.

Все как всегда.
А может даже хуже.
Кто виноват?
Вопрос этот не нужен.
И оправданий не ищи –
В том малый толк.
Не сделал –
Это значит, что не смог…

Ты не смотри
На мир глазами злобно.
Здесь очень много
Лиц, тебе подобных.
Обиженных на жизнь
И на других,
Но мир ведь обойдется
И без них.

Так что сердись.
Хоть умирай со злости.
Оставь свой след
Точнее только кости.
Ведь не успел ты
В жизни ничего…

Эй, ты!
Цени наш мир!
Из-за него
Ты видишь солнце.
Небо, листья, лица.
Пусть ночью
Иногда тебе не спится.
Но вместо злобы твоих
Милых глаз.
Скажи: “СПАСИБО, ТЕБЕ ЖИЗНЬ!”
Хотя бы раз.
В моменты выдоха.
А, может, даже вдоха…
Поймешь ты сразу:
Жить не так уж плохо.

Категорії
вірші про життя вірші про чоловіків мои стихи мої вірші

Актёр

(Не)счастливый актер / Фото
Fran Pregernik

Ведёшь двойную жизнь.
И тут, и там.
На сцене ты считаешься героем…
Собою покоряешь сотни дам,
Скрывая душу за улыбкой и игрою.

Ведь ты – актёр.
Ты должен быть таким:
На сцене ты весь в счастье утопаешь,
А в жизни исчезает словно дым,
Геройство…
Чувства тоже забирая.

И улыбаться уж не хочется тогда.
Ведь жизнь – это не сцена.
Маски сняты.
А то придуманное счастье и игра…
И сотни дам тогда уже не надо.

Ведь кто ты им?
Актёр, звезда, герой…
Что в счастье и улыбках утопает.
А в жизни
Ты совсем ведь не такой.
Только они все этого не знают.

Они привыкли видеть яркий блеск.
При них от грусти ты не станешь на колени…
Хоть ты актер,
Но все же человек…
А значит счастье надо для души,
А не для сцены.

2005 рік

Категорії
вірші про жінок вірші про кохання вірші про чоловіків мої вірші

Ти звик до моїх сліз

Ти звик до моїх сліз…

Ти звик до моїх сліз.
А це багато значить.
Ти звик, що мої сірі очі плачуть
І слів не відчуваєш глибину.

Якби я мала душу кам’яну
Мене б це ані трохи не гнітило…
Тих сліз би не було.
Ти чуєш, милий.
І я була би зовсім не така.

Та зараз мене просто обпіка
Твоя прихована за фразами байдужість
Якби я мала небагато – просто мужність…

Але не можу. Не підніметься рука.
Щоб руйнувати те, що ми вдвох маєм.
Адже колись здавалось щастя нам безкраїм.
На цьому – все. Я залишаю все в думках…

2007

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Категорії
вірші про жінок вірші про кохання вірші про чоловіків мои стихи мої вірші

Пару слов для тебя

Ты подумал, что покорил все вершины… Рано радоваться :)

Ты подумал – я покорена.
И пошел искать другие скалы.
Ты подумал, что я в мире не одна.
И не отвечаю идеалам.
И таких, как я найти легко
Нас ведь сотни. Даже миллионы.
Уходя ты помахал рукой…
И ушёл искать другие склоны.

Об одном забыл ты, дорогой.
Что я тоже ждать тебя не буду.
Уже скоро в жизнь войдёт другой.
Появившись вдруг из неоткуда.

Он полюбит лишь за, то что есть.
И полюбит то, что я имею…
Недостатков моих много. Их не счесть.
Только он простит мне мои мысли и идеи.

А вот я ему на то в ответ
Дам свой ключик от души и сердца.
Буду с ним вдвоём встречать рассвет
И от холода мы вместе будем грется.
Буду ему верна и нежна
Ну, а он мне будет самый-самый.
Ты мне дал понять – я не нужна,
Даже не сказав того словами.

Но поверь, ты пожалеешь и не раз.
Видно жизнь людей показывала мало…
А пока что – уходи из моих глаз.
И ищи себе другие скалы.

2004

Категорії
вірші про кохання вірші про чоловіків мои стихи мої вірші

Понять. Простить

Трудно понять. Больно простить…

Понять – это значит простить.
Ну что же… Я всё понимаю.
И мне можешь не говорить,
Что есть в твоей жизни другая.

Я сердцем всё чувствую. Да,
Я знаю, что в жизни всё сложно.
В любви же одна есть беда:
Она очень не осторожна.

И вроде, когда полюбил,
То это на долгие годы.
Но вдруг белый свет стал не мил,
Ведь в жизни возник другой кто-то.
Тогда понимаешь – не то,
Считал ты велением сердца.

И рад бы забыть ты о той,
Но некуда с чувствами деться…

Ну что же. Ты лишь не грусти.
Так трудно. Но я понимаю…
Понять – это значит простить.
Люблю… Потому и прощаю.

2004

Категорії
вірші про кохання вірші про чоловіків мои стихи мої вірші

Ты в прошлом

Стих уходящему в прошлое. Фотография by Еlena Gromova-Kalminskaya

Ты в прошлом.
Да, ты был моим
Таким хорошим.
Помолчим.
Мы на прощанье тратим взгляд.

Ты был столь жданным.
Виноват.
Хотя, быть может виновата…

Ты был моим.
Но лучше спрятать
Воспоминанья.
Шрамы-раны.
Исчезнуть вовсе и нежданно.

Да, ты был там,
В моей душе.
Но ты не снишься мне уже.

В тебе я не нуждаюсь больше,
Ведь ты теперь
Остался в прошлом.

наверное 2006 

Категорії
вірші про кохання вірші про чоловіків мої вірші

Коли прокинусь

Я прокидаюсь поки що одна…

Коли прокинусь в ліжку не одна,
Це значить ти мене навіки втратив.
Не буде того світу між двома
Серцями.
Яким разом бути варто.

Це значить я не дочекалася тебе.
Бо ти не дав мені той привід, щоб чекати.
Мене у тебе інший хтось вкраде,
А потім ти відчуєш тяжкість втрати…

З одного виміру.
В нас спільна площина.
Ми ходим і ховаємось від правди.
Я прокидаюсь поки що одна.
Значить,тобою ще не втрачена назавжди…

2006

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Категорії
вірші про кохання вірші про чоловіків мої вірші

Ти втратив мене

Сховай слова… Мене уже ти втратив

Ти втратив те, що не повернеться.
Сховай слова.
Вони є зайвими.
Життя твоє нехай без мене стелиться.
Квітує мальвами.

Ти не утримав, мрії вже не збудуться.
Як і усе,
Що мною в снах побачене.
Іду.
Тут є лиш я і темна вулиця.
Та це уже не має значення.

Ти втратив те, що сонцем сяяло –
Лише тобі були ті промені
Ти зрозумієш це.
Захочеш радості.
Та без любові – то життям незадоволені…

Ти втратив…
Можна довго все це згадувати
Та вітер з пам’яті твій образ прожене
Ти втратив ту, яка вміла тебе окриляти.
Ти втратив мене.

2007 рік

Категорії
вірші про зиму вірші про кохання вірші про чоловіків мої вірші

Несказане

Здавалось, що зима заблудилася, а осінь залишилася. І все те між нами, несказане

Здавалось, кава несолодка зовсім…
А за вікном продовжувалась осінь,
Точніше, не приходила зима.
Здавалось, що із нами обома
Щось трапилось…
А може, то лиш здогад.
Хотілося б відчути
Зараз погляд,
Але тебе поряд нема.

Наступить завтра.
І може, ці слова забути варто
Бо зміниться усе.
Будем разом
Ділити час
Лиш дотиком долоні.
А зараз є холодне підвіконня…
І ти.
Десь за заплаканим вікном.

А поряд,
У думках
Є сотня слів.
Які не сказані…
Такими і лишаться.
Це факт.
Зима ховається у сірості дощів
Напевне, їй також не вистачає щастя.

Додатково до несказаного

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Категорії
вірші про кохання вірші про чоловіків мої вірші

Тебе нема

Тебе нема. Тепер одна.

Тебе нема.
Ти вже не вернешся ніколи.
Хоч зарікатися не можна,
Але все ж…
Серце твоє
Уже не сповнене любові,
Яка колись не мала меж.

Тепер одна.
Як жаль, але в твоїх обіймах
Я не тонутиму,
Як то було колись…
Дісталась дна
Хоч ти казав: я – сильна
Тож випливу
Зберу свою всю волю й міць…

І лиш згадаю
В найсамотніші хвилини
Про те, що ми колись були удвох.
Як жаль
Що так багато не збулося.
Але, того, напевне, хоче Бог…

зима 2007

Категорії
вірші про кохання вірші про місто вірші про чоловіків мої вірші

Вірш у метро

Метро навіює згадки і породжує роздуми. Там народився цей вірш у метро. Між Площею Льва Толстого та Мінською…

І майже вже нікого не лишилось
У звечорілому вагоні у метро.
На серці невимовно наболіло
Хоча колись то радістю було.

Так по-підземному незатишно
І чужо,
Дивлюся на ці залишки облич.
Із мого світу непомітно дуже
Зникають межі:
А над нами темно.
Ніч…

А поміж нами
Просторові перепони.
Я говорила. Ти не чув…
Таке бува,
Коли є непідвладні нам закони.
Хоча…
До чого тут уже тепер слова?

Запам’ятай мене такою,
Як на фото.
А ще такою,
Яку ти колись любив.

Не забувай, що є слово “турбота”.
Це є одне із
Найцінніших людських див…

Хоча від неї вже нічого не лишилось.
Ще пару станцій.
І всього як й не було.
Чіпляють спогади.
Хоча їх теж не треба.
В нічному сонному вагоні у метро.

2007

Категорії
вірші про кохання вірші про чоловіків мои стихи мої вірші

Вторые сутки без тебя

Невыносимо понимать, что мы остались в прошлом

Вторые сутки без тебя.
Так тяжело.
Невыносимо…
Мы попрощались навсегда
И больше ты не мой любимый.
Нет. Ты из сердца не исчез,
Но чувства молча умирают.
Моей любви наперевес
Я слышу только
Голос чаек
И шепот милой нам волны…

С тобой мы море обожали.
Но нет.
Теперь уже не “мы”.
Есть ты и я…
В морские дали
Ушли все планы и мечты.

Нас нет уже вторые сутки.
Теперь есть я.
Отдельно – ты…
Мне больно.
Тяжело.
И жутко…

Лето 2005 года