Це був чорний лебідь,
Який зробив тебе навіки сивою.
Бездітною і похиленою
Наче слова,
Написані курсивами.
На пам’ятнику єдиного
Твого первістка
Твого сокола.
І тепер усі твої думки
Розтеклися сльозами промоклими.
Мої вірші про війну – це уривки з того, до чого я змогла підібрати слова. Перші два роки війни я не могла писати вірші про війну взагалі. Тому що переді мною постають образи усіх тих, кого я знала. І кого забрала ця клята війна. І усіх тих, кого я не знала, але про кого я дізналася після їх смертей за Україну.
Це був чорний лебідь,
Який зробив тебе навіки сивою.
Бездітною і похиленою
Наче слова,
Написані курсивами.
На пам’ятнику єдиного
Твого первістка
Твого сокола.
І тепер усі твої думки
Розтеклися сльозами промоклими.