Некрологи зимі
Ніхто не пише.
Всі ситі сирістю
І сірістю палітр
В шуканні теплої
Від інших схованої ніші,
Оскомить вже іти вітрам наперекір.
Вірш першого березня

Вірші про весну для дорослих, з любов’ю та смайликами – усе як годиться :). Бо саме весною я розпочала свою поетичну творчість. Було це дуже просто. Пішли ми в ліс, дивитися на прихід весни. І так воно мені сподобалося оте все весняне, що аж душа заспівала (тобто, заречитативила) віршами. І далі вже пішло все по сценарію.
Некрологи зимі
Ніхто не пише.
Всі ситі сирістю
І сірістю палітр
В шуканні теплої
Від інших схованої ніші,
Оскомить вже іти вітрам наперекір.
Твоє вікно було змережене гіллям.
За зиму книги позапилювались в шафі,
Але весна прийшла до тебе іздаля,
Щоб вивільнити душу,
Що під шарфом.
Блакитноока весна
Прийшла в життя моє вчора
І так раптово зірвався
Весняний вітер зі стріх.
Але зима проявляла
Усю свою непокору,
Щоб теплий сонячний промінь
Мене зігріти не міг.
Весна прийшла вночі,
Коли всі спали.
І навіть дім навпроти
Був у сні.
Коли усі дерева і вокзали
Здавалися без опору весні.
Весна не вірила ні фразам, ні кордонам.
Весна вкрадалася у посмішки.
В очах,
Де навіть розплескалась давня втома,
Весна й туди собі шукала шлях.
В такі вечори
Треба йти й оглядатись…
На те, що приносить в життя твоє радість.
Дивитись навколо.
На світ дивовижний.
Пишу листа, бо зачекалася весни
І надто надокучили тумани,
Бо як у каламуті сивини
Можна розгледіти “вжевесну”…
Зовсім рано
Ще виглядати трав яскравий пласт.
Я захотіла написати все словами
Мене ні простір не обмежує,
Ні час
Чекати весну –
Від душі пишу і прямо.
Сьогодні свято у жінок.
Бажаю: хай все буде ОК.
І буде хліб у вас з ікрою
І бутерброди з ковбасою
А ще – щоб кава прямо в ліжко
Щоб цілували ваші ніжки
І ручки теж щоб цілували.
Бажаю, щоб ви завжди мали
Дві шафи суконь і спідниць.
Щоб був Степан, Мишко і Гриць
А ще – Nissan чи BMW
І милий “сонечком” зове.
Ідучи сьогодні по вулиці, я згадала, що я ж у цьому місяці святкую річницю своєї поетичної творчості. Навіть не так… РІЧНИЦЮ СВОЄЇ ПОЕТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ :).
Останнє речення – це не автоповторення, це просто я собі вирішила зробити приємно :). Ну, самі розумієте – самолюбність, егоцентризм та інші подібні речі беруть своє :). Великими буквами видніше.