Вірші про студентів розказують усю правду про те, як тяжко і довго (це закреслено і зверху написано “класно, але швидко”) ідуть студентські роки. Я була студенткою, я знаю. Не від когось. Сама усе те пережила. Учила і не тільки. Читала і не дуже. Але найголовніше – раділа, прагнула і щасливилася тими роками студентства. У гуртожитку та поза ним. А що у вас :)?
Аспіранту в нас відкриті всі дороги:
У читальний зал і у архів.
І не чекає він від інших допомоги
Хіба що пари всім незрозумілих слів.
Щоб написати їх, і вивчити завчасно
Внести у зміст і в автореферат.
Бо аспіранту зрозуміло без пояснень:
Такі слова – це діаманти в п’ять карат!
Як же чудово бути студентом :)
Мені сімнадцятий минало
На пари йшов я в Універ
Мені так любо-любо стало
Я пам’ятаю як тепер,
Коли ту пару відмінили
І викладач був не прийшов.
А раз на пару ми забили,
І потім ще забили знов…
Я із тубусом під руку
Йду із ранку на науку
А як чесно до дрібниць,
То зізнаюсь:
Силоміць він мене веде на пари.
Не лишилось в мене чарів,
Щоб домовитись, не йти…
На такі тяжкі труди.
Студентові для щастя
Потрібно небагато
Всього лиш “передачка”
Від мами і від тата.
Омріяна коробка.
Чи сумка. Чи мішечок.
А можна і в купюрах,
Що теж завжди доречно.
Песня, написанная для студенческого лагеря под названием “Маяк“,который находится в поселке Лазурное Скадовского района Херсонской области. Добавлено где-то в 2005 году :).
Запись песни находиться вот тут:
[download id=”19″]
А слова – читайте ниже.
А в “Маяке”
Живется налегке.
Ведь мы здесь собрались,
Забудем киевскую жизнь.
Припев :)
Чтоб гульнуть, чтоб напиться
Чтоб запомнить все эти лица
Потому что через год
“Маяк” нас снова собирет.
А в “Маяке”
От дома вдалике,
Но гитара поёт,
Ведь здесь студенческий народ.
Припев :).
А в “Маяке”
Лежим мы на песке
Для моря мы уже свои,
Ведь мы – студенты КПИ :)
2004 год
І чому вихідні такі короткі???
І чому планів на вихідні так багато?
І чому понеділок буде уже завтра?
І чому вже година ночі,
а я ще не лягаю спати…
А була ще п’ятниця нещодавно
І так думалося про гуляння і хорошу погоду.
Отакі хороші були плани
А понеділок підступно почався (по ходу :))…
А я сиджу, щиро каюсь і дуже надіюсь,
Що вихідних наступних буде вже більше
І тоді я напишу якогось шедевра.
Або як мінімум – про вихідні нового вірша :)
2005
Написано спеціально до професійного свята студентів.
Тобто, на 17 листопада та 25 січня :)
Студенти – це такий народ,
Який не може без пригод,
А їх, до речі, вистачає:
Підступна сесія чекає
Чи причепився викладач –
Тоді уже хоч сядь та й плач…
І, більше всього, тепер теж кілька днів не писатиму. А знаєте причину? День Юриста. Просто морально відходитиму від такого свята :)
Закони складені у папки.
У кодексах якісь закладки
У голові – якісь статті
І захист права на меті.
Якісь питання? Йдем до суду.
Проблеми?
Вирішать!
Не буде!
Коли до справ взялись вони –
Феміди дочки і сини.
Я люблю КПІ.
Тут є друзі мої.
Це мій дім на найближчі ці роки.
Тут є радість і сміх для студентів усіх.
І веселощів ллються потоки.
Рученьки терпнуть,
Злипаються віченьки.
Боже, чи довго тягти?
Це перша пара.
Ну, як же не хочеться
Ранком на неї іти.
Якщо почитати перші літери, ви дізнаєтеся:
Одним словом, акровірш про студентів :)
Швидко до нас це нещастя прийшло
А як же без неї нам класно було
Раділи усі, що настало вже літо,
Аж тут і вона… Як її пережити?
Гуртожиток – це “общага”,
У нього – лише переваги,
Адже народ з усього світу
Живе тут і зимою, й літом:
Не дивлячись на день і час,
Тут анекдотів є запас,
Та й щоб від скуки не пропасти,
Студенти ходять в гості часто:
А там навчання пропливає
Хоч без конспектів, але з чаєм :).
Тут є і вахта, і СБ,
Є Брітні Спірз, “Rammstain”, “Любе”,
Плюс курсові, всі лаби й книжки,
Знайти тут можна із надлишком.