Категорії
вірші про кохання вірші про місто вірші про чоловіків мої вірші

Вірш у метро

Вірш про нас щасливих і сьогоднішніх
Метро навіює згадки і породжує роздуми. Там народився цей вірш у метро. Між Площею Льва Толстого та Мінською…

І майже вже нікого не лишилось
У звечорілому вагоні у метро.
На серці невимовно наболіло
Хоча колись то радістю було.

Так по-підземному незатишно
І чужо,
Дивлюся на ці залишки облич.
Із мого світу непомітно дуже
Зникають межі:
А над нами темно.
Ніч…

А поміж нами
Просторові перепони.
Я говорила. Ти не чув…
Таке бува,
Коли є непідвладні нам закони.
Хоча…
До чого тут уже тепер слова?

Запам’ятай мене такою,
Як на фото.
А ще такою,
Яку ти колись любив.

Не забувай, що є слово “турбота”.
Це є одне із
Найцінніших людських див…

Хоча від неї вже нічого не лишилось.
Ще пару станцій.
І всього як й не було.
Чіпляють спогади.
Хоча їх теж не треба.
В нічному сонному вагоні у метро.

2007

Категорії
вірші про місто мої вірші

Омріяному місту

Написала це для міста Париж.
Це було перше закордонне місто, в якому я побувала

Ти такий усміхнений як вчора.
І такий прекрасний як тоді.

Ми побачимось, але уже не скоро
Прохолодою, що віяла з садів,
І теплом, що від вина мені лилося…
Ми побачимось, але уже колись.
І дощу краплини на волоссі
Падали перлинами униз.

Ти такий незвіданий як завжди.
І омріяний. Але не я одна
Бачила цю посмішку
Це правда.

Ти таким був вчора допізна.
І сьогодні теж змінився трохи
До грудей своїх мене притис.
І лише краплини із волосся
Падають перлинами униз…

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?