Коли прокинусь в ліжку не одна,
Це значить ти мене навіки втратив.
Не буде того світу між двома
Серцями.
Яким разом бути варто.
Категорія: вірші про кохання
Сучасні вірші про кохання українською мовою – це не рідкість. Більшим раритетом є хороші сучасні вірші про любов, від яких затамовується подих. Бо якщо написати у пошуковику “вірш про кохання”, то результатів буде не тисячі, а десятки тисяч. Але ж ми тут з вами зібралися не для кількості, а для щирості…
Тож, найважливіше – це знайти отой єдиний вірш (чи навіть жменьку віршів), які хочеться розділити з коханим чоловіком чи коханою жінкою.
Ти втратив те, що не повернеться.
Сховай слова.
Вони є зайвими.
Життя твоє нехай без мене стелиться.
Квітує мальвами.
Здавалось, кава несолодка зовсім…
А за вікном продовжувалась осінь,
Точніше, не приходила зима.
Здавалось, що із нами обома
Щось трапилось…
А може, то лиш здогад.
Хотілося б відчути
Зараз погляд,
Але тебе поряд нема.
Тебе нема.
Ти вже не вернешся ніколи.
Хоч зарікатися не можна,
Але все ж…
Серце твоє
Уже не сповнене любові,
Яка колись не мала меж.
Тепер одна.
Як жаль, але в твоїх обіймах
Я не тонутиму,
Як то було колись…
Дісталась дна
Хоч ти казав: я – сильна
Тож випливу
Зберу свою всю волю й міць…
І лиш згадаю
В найсамотніші хвилини
Про те, що ми колись були удвох.
Як жаль
Що так багато не збулося.
Але, того, напевне, хоче Бог…
зима 2007
І майже вже нікого не лишилось
У звечорілому вагоні у метро.
На серці невимовно наболіло,
Хоча колись то радістю було.
Так по-підземному незатишно
І чужо,
Дивлюся на ці залишки облич.
Із мого світу непомітно дуже
Зникають межі:
А над нами темно.
Ніч…
Категорії
Майбутнє
Колись зустрінемось з тобою у метро.
А може десь на вулиці буденній
Постане в пам’яті усе, що в нас було
Я посміхнуся, якщо знайдеться натхнення.
За ту всю зустріч я згадаю вечори.
Згадаю дні. І навіть деякі хвилини.
Загляну: що там у душі твоїй
І запитаю як твоя родина.
А я б тебе не так любила,
Тобі я дарувала б крила,
Жила б тобою…
Милий, знаєш,
Оця любов не мала б краю.
Категорії
Двоє
Стояли двоє
Вона і Він.
І тиснула
Похмурість стін.
Життя немов
Вступило в змову.
А в них була
Складна розмова.
Я хочу любові.
Я хочу уваги,
Я хочу серйозності, а не розваги,
Іще дуже хочу за руку пройтися,
Коли в небесах є із золота місяць.
Я хочу під літнім дощем прогулятись,
Я хочу любити.
Я хочу сміятись.