Категорії
вірші про кохання мої вірші щоденник

Аеропортове прощання

І ти поїхав у Америку на рік.
А я зосталась тут.
Одна навіки.
На паралелях асфальтованих доріг
Минали дні натомлені й столикі.

Уже пройшов один мільйон годин.
З аеропортового нашого прощання:
Літак махнув крилом квапливо навздогін,
Тебе поніс у далі ще незнані.

А я виню в усьому океан.
Ти ж знаєш – я б дійшла, якби по суші.
Але зав’язані вузли меридіан.
Завадили мені.
Аж сльози душать.

Живу тепер якась напівжива.
Овіяна тим літаковим бризом.
Ти полетів.
А пам’ять знову заграва
З моїми спогадами.
У зажурених репризах…

Категорії
вірші про жінок вірші про кохання вірші про чоловіків мої вірші

Прощальні обійми

Ми все стояли, обійнявшись, 
А повз нас 
Проносилось життя центральних вулиць. 

Набутися б удвох з тобою про запас, 
Щоб, як роз’їдемось, 
Обійми не забулись. 

Наговоритися безперестанку наперед, 
Щоб у зимові вечори було чим грітись. 
Залиті у нічного світла мед, 
Ми б так стояли тиждень. 
Може, місяць. 

Бо не хотілося трамваїв чути клич. 
Чи віддаватися в метро пустим вагонам. 
Над нами голосно сміялась сонна ніч, 
Шуміла вулиця центральна монотонно. 

Удвох не чули їх. 
Бо розуміли, що вже ні. 
Навряд побачимось у тому статусі, що нині. 
І, наче німб, над нами сяяли вогні, 
Машини мчалися байдужі й безупинні… 

Категорії
вірші про жінок вірші про кохання вірші про чоловіків мої вірші

Хризантемне щастя

Моє з тобою щастя – хризантемне.
Ніяке не трояндове,
Облиш.

І я натхненна уже тим, що ти у мене
Зайняв оту найчоловічішу із ніш.

І у твоїх щоденно-різних іпостасях.
Я віднаходжу соковенну і мою.
А знаєш що таке жіноче щастя?
Чути ранково: “Я тебе люблю“.

#ПоглядМері #ХризантемнеЩастя #МаринаКузьменко

Категорії
вірші про жінок вірші про кохання мої вірші щоденник

Я буду твоїм Нью-Йорком

Я буду твоїм Нью-Йорком
У цьому безкінечному відчаї.
Обмеженому тільки стінами.
І швидкістю мережі.

Я буду твоїм порятунком.
І зможу привселюдно засвідчити.
Що вчора був рівно п’ятий місяць
З того часу, як ми остаточно не чужі.

Категорії
вірші про життя мої вірші щоденник

Осиротіле завтра

В останній день
Свого гамірного життя
Я триматиму тебе за руку.
Так міцно як дозволить моє безсилля.

Отих моїх з тобою
Ніким не розбавлених годин.

І, коли я стискатиму вже слабкіше.
У стінах, що давно вже не білі.
Я буду тобі дякувати.
І ще не вірити,
Що ти будеш ходити.
І відчувати як плачуть сироти.
Коли у них вже нікого нема.
Бо ти як і вони.
Відтепер і від завтра
Один…

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Категорії
вірші про весну мої вірші

Вірш першого березня

Некрологи зимі
Ніхто не пише.
Всі ситі сирістю
І сірістю палітр

В шуканні теплої
Від інших схованої ніші,
Оскомить вже іти вітрам наперекір.  

І тут вона.
Ще календарна та уявна.
Не менш сира.
З окликом снігу навздогін.  

Весна
Позакімнатна й міжекранна.
Прийшла в життя.
З юнацьким шармом змін.

Вірш першого березня, написаний від руки :)

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Категорії
вірші про життя мої вірші

З душею метелика

Щасливі метелики, вільнокрилі

Народилося.
З душею метелика.
І з прихованими талантами.

Щоби їх зростити
Треба дерева.
Та над річками мости.

А ще – любові.
Безвимірної,
Багатоформатної.

Будинок, може, й не будуй,
Але дерево все ж посади.

І у подорож.
Хай навіть не далеку.
Але затуманену,
В чоботях.

Крізь вагони.
А краще – причали.
Щоб зраділа дитяча душа.

Для маленького
Ясноокого метелика,
Потребуючого променів,
Щастя не в грошах…

Категорії
вірші про жінок вірші про кохання вірші про чоловіків мої вірші

Твоїм пасажирським вагонам

По венах пульсують твої пасажирські вагони. Photo credit: goestern

Я хочу до тебе.
По венах кочують
Пусті пасажирські вагони.

Під стукіт у скронях
Римують сонет
монолітних коліс.

Я хочу до тебе
І марю тобою спросоння.
Полотнами з рельсів
Тебе кудись поїзд повіз.

У тебе
Віконні пейзажі мелькають,
Немов божевільні.

А я услухаюся в звуки
Порушених тиш.

На двох у нас зараз
Хіба що мнима стабільність.

І віра у сили
Що зможемо, милий,
Здолати наступний рубіж.

Категорії
вірші про життя вірші про Україну мої вірші

Убили дзвонаря

Щоб іншим не кортіло тривожити комусь потрібну тишу.

Убили дзвонаря,
Щоб іншим не кортіло
Тривожити комусь потрібну тишу.

Спинили правдородження обряд.
Один поперед одного вже пишуть

Посмертні оди і абзаци похвали.
Під тихий плач осиротілих дзвонів
І далі вершачи егоїстичне беззаконня,
Прикривши рясами кишені
І стволи.

Дзвонар схолов.
Прощальний клич затих.
Нарешті тиша,
Комусь конче необхідна.

Він надто чесно грав
Про те вселенське зло,
Яке всі бачать,
А публічно ні, не видно…

PS: під цим віршем варто зазначити хештеги як мінімум #новодворская, #гонгадзе, #немцов, #шеремет, #политковская, #листьев

Категорії
вірші про життя мої вірші щоденник

Фарбуй його всього

Типовий ржавий краєвид на фоні бетонної стіни. Фарбуй його всього, цей наш світ.

Купи собі стару іномарку,
Заживи нарешті як людина.
Постав броньовані двері.
Хай думають,
Наче є що берегти.

Але краще велике дзеркало.
Можна навіть не над ліжком,
Бо ж не у готелі.
І дивись на причину своїх усіх (не)щасть на рівні зросту.
Чи висоти.

Навколишня іржа роз’їдає твій мозок,
І тим паче метали.
Але інвестиції в золоті зуби
Неефективні, –
Так кажуть дантисти.

Фарбуй його всього.
Цей світ.
І опісля прямуй до вокзалу,
Щоб вирватися з рутини,
Навіть не маючи машини,
На природу.
За місто.

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
вірші про кохання мої вірші

Оп’янена твоїм вчорашнім післясмаком

Оп’янена твоїм вчорашнім післясмаком. Photo rocky_barnes

Думок своїх про тебе не спиню,
Оп’янена твоїм вчорашнім післясмаком,
Я вічуваю під ногами мов стерню.
Рабство думок про тебе
Огорнуло мене м’яко.

Тебе не вистачало вже за мить.
Як зачинилися прозорі тихі двері.
Ти зник у натовпі.
Односекундно й мимохіть
У вузлових сплетіннях транспортних артерій.

Ми йшли географічно врізнобіч.
Але думки обрали інший напрям
Хотілось повторити віч-на-віч
Розірване на згадки, мов на клапті.

Бувай, мій друже.
Брате.
Чи…
Прости.
Продовжити не знаю як.
Слова лукаві.
Я промовчу їх.
Крізь думок туман густий.
Бачу лиш очі –
Такі рідні та ласкаві.

Категорії
вірші про життя мої вірші

Твій королівський пацюк

Щасливий
Пацюк зі стайні королівської
Вівсом обгодованої.

Такий овес
Є у мріях дітей Ефіопії
На сніданок.

Вони не обділені
Хіба що пустелями,
А вночі – зорями.

Радість вівса зранку
Солодка.
Але для них ще не знана.

Невидимий Бог
Поділив нас
За кастами і класами.

Хтось інший
Твою мрію прямо зараз
Матеріалізовує.

О, так, ти не ефіопський
Пишайся білою расою.

Але і для тебе
Є твій королівський пацюк.
Вівсом
Вгодований.

Подивитися це фото в Instagram ⇒