Про назву. Назва мене заінтригувала. Тим більше, зважаючи на нетиповість авторського колективу.
І тим паче, зважаючи на те, що окрім слова «двигун» я ще знаю декілька подібних слів, на яких глибина моїх знань з техніки і автоматики закінчується :).
А тут іще й любов приплели докупи… Як таке може не заінтригувати :)?
Про обкладинку. Я люблю такі обкладинки. Звісно, фото якогось застарілого крану мене не надто звабило б…
Але сама текстура, формат, що вміщається у найвибагливішу сумку (і навіть деякі клатчі :)), оформлення книги мені дуже сподобалося.
Про зміст
Навіть після перечитування я не зовсім збагнула про яку любов ішлося – любовних сцен і зізнань немає зовсім (за виключенням легких натяків :)). Проте десь у глибині душі відчуваю, що кожен з авторів висловив свою любов до життя. І це є основний двигун, який приводить в рух усе…
Андрухович Юрій Ігорович порадував історіями з армії. Навіть для таких людей, які про армію чули десь далеко і колись давно (я себе відношу до таких :)), такі оповідання є цікавими. Адже армія є однією із форм існування, що радикально змінює бачення світу тих, хто туди потрапляє. А ще знаючи стиль пана Андруховича, я від нього щось іншого навіть не очікувала. А знаєте – воно ж завжди приємно, коли очікування справджуються :)
Любко Дереш або по паспорту Дереш Любомир Мирославович теж мене порадував. Після цієї книжки я зрозуміла, що це людина, яка може і про мух поговорити і про психоделічні явища :). З нього вийшов би хороший науковець-мухолов, екскурсовод по таємних місцях Тернополя або просто економіст зі Львова. У деяких місцях текст був трохи складний для розуміння, особливо людей, які не знають смак ЛСД і грибів-галюциногенів :). Проте це не зменшує моє загальне позитивне враження від твору.
Жадан Сергій Вікторович спочатку трохи втомив своїми менеджерами і домогосподарками. Проте потім так реабілітувався у китайцях, культурній революції та любові-смерті-економіці, що я йому все пробачила :). Дуже багатогранний автор. Але його, як і двох інших, об’єднує любов до майже цензурних слів, тому для того, щоб зрозуміти усе, що він пише, раджу не осудливо дивитися на сторінки і форму, а бачити глибше і ширше – зміст думок пана Жадана.
Про призначення
Для сміливих, а також тих, хто не встановлює межі свого лексикону. Для тих, хто хоче трохи відволіктися від типового життя, щоб почитати про щось інше.
Моя оцінка: за стобальною шкалою – 98
2 коментарі “Андрухович, Дереш, Жадан. Трициліндровий двигун любові”
Прочту обязательно. Спасибо за направление. И поправляйся поскорей, наша милая Поэтесса! Соскучились и ждем тебя всенепременно!
Та я уже в процесі виздоровлення :). Докладаю максимум зусиль для того, щоб радіти робочим ранкам і новим заявам і справам разом з Вами :)