Про назву. Прочитавши назву можна подумати, що книга буде про якісь приколи, про шкільні роки, дітей напередодні 16 років і таке інше. Прочитавши книгу можу сказати, що там таке є :). Єдина ремарка – там усе значно доросліше…
Про обкладинку. От буває ж таке у житті – дивишся на на неї ззаду – так наче і симпатичненька, а як глянеш, що там попереду… (після цих рядків я уже відчуваю схвальне кивання головою від чоловіків :)), але це я пишу всього лише про обкладинку книжки «Зоопарк або Діти до 16». Спереду обкладинка не сподобалася. А от там, де відгуки Ірени Карпи, Юрія Макарова і Братів Капранових – дуже навіть нічого :)
Про зміст. Якщо Ви пам’ятаєте, як жилося у 1985 році, тоді у Вас є хороша нагода ще раз усе пригадати. А якщо Ви належите до усіх тих, хто цей рік чомусь не пам’ятає (у кожного свої причини :)), тоді Ви дізнаєтеся про те, що:
1) усі події твору відбуваються у місті Ніжин Чернігівської області;
2) не зважаючи на пункт перший, багато подій відбувається у місті Києві;
3) головні дійові особи – це Юрко, Ігор і Сашко. Вік – 15 років. Школярі місцевої ніжинської школи. У широких колах відомі як Заєць, Свиня і Мавпа. Особливими заслугами не виділялися. Інтелектом також. Зате вони просто виділялися :). Не всім же бути красивими, розумними і сильними :)
4) якщо Ви хочете відкрити власну справу, пов’язану із торгівлею та харчовою промисловістю – тоді вам у дев’яту частину книги. З неї можна дізнатися про те як заробити гроші на київському залізничному вокзалі;
5) якщо Ви ніколи не жили у гуртожитку – троє ніжинських хлопців потурбувалися за Вас. На двадцяти сторінках описано самі пікантні моменти із життя тих, хто живе в гуртожитку;
6) міліція у Києві за 25 років не змінилася зовсім (такси і методи роботи – ті самі);
7) методи вступу до різних навчальних закладів залишилися такі ж;
8) станція метро «Гідропарк», а також її корінне населення як тоді так і зараз радує око своїм охайним зовнішнім виглядом і культурою поведінки;
9) і нарешті – про зоопарк. Про київський на проспекті Перемоги і про щоденний. Однією з основних ідей твору було показати, що усі ми живемо у якомусь зоопарку. Я спочатку таку ідею відкидала, бо якось не хочеться все робити примітивним і тваринницьким. Але потім…
Про призначення. Книга підійде дорослим реалістам, а також особам від 14 і до 18 років. Раджу почитати її тим, хто відчуває ностальгію за всім СРСРівським.
Моя оцінка. За стобальною шкалою – 97