Ми все стояли, обійнявшись,
А повз нас
Проносилось життя центральних вулиць.
Набутися б удвох з тобою про запас,
Щоб, як роз’їдемось,
Обійми не забулись.
Ми все стояли, обійнявшись,
А повз нас
Проносилось життя центральних вулиць.
Набутися б удвох з тобою про запас,
Щоб, як роз’їдемось,
Обійми не забулись.
Для Людмили Григорівни
У мами настала зима.
Назавжди і уже безкінечно
Її з нами більше нема,
А залишились згадки і речі.
Мама жити ще довго могла
І радіти бузковим букетам
Та у вічність вона відійшла.
Чорна стрічка поверх портрета.
Можна писати довгочити про НФТ (уже написано!), а можна написати самі справжні 11 таємниць про НФТ і мистецтво, а також їх взаємодію. Тобто, зібрати все саме соковите у темі НФТ, обсмоктати з усіх боків і потім… подарувати для натхнення читачкам і читачам, які вірять в НФТ так само, як вірю в ці токени я :)
Пам’ятаєте, я писала про свою збірку віршів “Хризантемне щастя“, яка нещодавно побачила світ? Так-от, то був лише початок. Тепер нароодилася ще й НФТ колекція віршів “Хризантемне Щастя”.
Отут, напевне, багато читачів трохи знітилося із-за абревіатури “НФТ”, яка не є поки що відомою для української літературної спільноти. Однак, я до цього підготувалася зазделегідь. Тож вмощуйтеся зручніше. Зараз буде лонг-рід (тобто, українською це, напевне, назветься “довгочит”) про НФТ. А також про те, як українська література та мистецтво можуть увійти у епоху свого відродження завдяки НФТ.
Збірка віршів “Хризантемне щастя” уже тут. Я про неї писала неодноразово. У занадто великі подробиці, правда, не вдавалася. Але, трохи інформації розповіла. І от сьогодні цей день настав. “Хризантемне щастя” мене ощасливило своїми кілограмами (у посилці) та сторінками (в кожній збірці віршів).
Уже розповідала Вам про своє маленьке хоббі – записувати читання моїх віршів у відеоблозі. От тепер черга дійшла до вірша для Тата. Нарешті з’явилася і ця поезія на Ютубі. Тому ласкаво прошу усіх слухати і… казати своєму Тату слова вдячності та поваги.