Любов не вбиває. Любов, Бог, віра, співчуття, рух, живість душі і думок – це все продовжує молодість, не дає гнисти. І хто сказав, що любов – лише для двох?
Місяць: Січень 2018
вірші про батьків, які читають діти
І знову – поетичне щастя ;). Мені написав Кирило, йому 12 років. Схоже, що вік моєї аудиторії, яка читає вірші про батьків, починає змінюватися у дуже приємний бік ;). Кирило бере участь у конкурсі на соціальну тематику і у одній зі своїх робіт використав мій вірш “Батькам”. Ну, чим не поетична радість!
Зима у макрознімку
На цьому фото – звичайний мох. У школі казали, що він називається оленячий мох, хоча в даному випадку я жодного оленя в радіусі ста метрів не спостерігала ;).
Стих для подруги
Для Виктории С.
Мне кажется, что мы полжизни как знакомы
Хотя мы с разных городов и даже стран
Мне пахнет от тебя yютным домом.
А там вдали – житейский бурный океан.
У Олени Теліги мені дуже подобається один вірш. Називається “Вечірня пісня”. Ось він:
За вікнами день холоне,
У вікнах – перші вогні…
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів!
Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.
Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим,
М’яким, мов дитячий сміх,
Згашу полум’яне пекло
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма –
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою –
Я плакать буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань –
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.
Я хочу, щоб з’явився мобільний додаток з віршами Олени Теліги. Тому наша Літературна Агенція працює в поті чола над її збіркою (і не тільки над її, але про інші імена – трохи пізніше).
Хочете побачити результат нашої любові до творчості Олени Теліги? Тоді слідкуйте за новинами. Там щось буде скоро.
Дякую за увагу і до завтра ;).
На роботі мене поважають, колектив нічого, спершу дивилися скоса – думали, що я націоналіст, – у нас же так, якщо говориш українською, то вже й націоналіст.
А любов. Проза про вірш
Мене привалило справжнє поетичне щастя. І це без будь-яких перебільшень! Бо для поета чи поетеси найбільша радість – коли вірші радують не лише власну персону, але іще когось: знайомого або зовсім ні.
Так-от моє поетичне щастя упало на мене трохи більше року назад, 5 листопада 2016 року.
Лавандові вогні нічних неспань
Були ночі, коли не спалося. Зазвичай то зі мною ставалося у поїздках до якихось інших міст. Коли є розуміння того, що це місто є твоїм лише на кілька днів, то виправданням завжди слугували слова “вдома відісплюся”. Хотілося набутися і надихатися.
Це щастя – мати дім, куди вертатись,
Куди хотіти ввечері іти.
Дім, який хочеться прикрасити до свята
Ікони ставити.
Молитися святим.
Це неймовірна радість –
Мати стіни.
Які надійні та не зрадять,
Бо свої.
По вартості вони насправді є безцінні.
Хоч без ремонту.
І пишнот.
Але – живі.
цитата про приємні миті
Приємні миті слід зупиняти саме на злеті. Інакше наступне сходження на цей пік будене таким легким, тоді вже треба буде переходити до нового ступеню відвертості, вибовкувати те, чого не варто, перекладати приємні емоції на слова.
Ірен Роздобудько “Тут і тепер”, ст. 145
Оце так мішок!
Таких мішків вдень з вогнем і з Гуглом не знайдеш. Унікальний дизайн та неординарна техніка виконання. І все завдяки фантазії моєї бабусі! А тепер я знаю яке питання буде мучити усіх допитливих: то що ж у мішку ;)?
цитата про удачу
Цитата зовсім нехудожня. Більше констатація факту чи щось подібне. Але, у тій книжці, в якій вона написана – вона звучить настільки по-філософськи, що я не змогла пропустити її, не зберігши.
Не скажу, що читання цієї книги є дуже легким. Її автор – Данієл Канеман (лауреат Нобелівської премії з економіки у 2002 році) все-таки пише про психологічні речі під кутом економіки та раціональної поведінки. Тому легко буде хіба що тим, хто з behavioral economics на “ти”. Але однозначно книга – цікава та провокуюча на розмірковування. Тому читати варто для того, щоб зрозуміти природу себе і людей навколо.
… luck plays a large role in every story of success; it is almost always easy to identify a small change in the story that would have turned a remarkable achievement into a mediocre outcome.
Daniel Kahneman “Thinking, Fast and Slow” – page 9