Рік: 2018

Категорії
щоденник

Веселково і мрійно

Веселково і мрійно

Веселка – це приємний привід подивитися у небо. Це – чудова можливість порадіти за себе прямо у цю мить. Бо ще кілька подихів вітру – і вона зникне.
Веселка – це щастя однієї людини зупинити свій шалений день у стоянні та спогляданні семиколірного дива. Фізики і теологи розходяться у своїх відповідях на питання хто є творцем цього дива, але саме зараз це не має значення.

Бо моя веселка – це допустимий привід запізнитися і відкласти на потім те, що можна зробити вже після неї… Тож дякую тобі, веселко, за щедрість твоїх двох хвилин у моєму сьогоднішньому дні.

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

Будинки як кораблі

Корабель

У Скрябіна є пісня про людей, як кораблів, а от мені довелося зустріти такий-от будинок-корабель.
І значення цієї будівлі дуже пряме – це будинок, в якому міститься бібліотека. Тобто, на такому кораблі можна плисти у світ незвіданого, фантазій та життєвої мудрості. Тож вибору нема – іду на корабель ;).

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
вірші про життя мої вірші

З душею метелика

Народилося.
З душею метелика.
І з прихованими талантами.

Щоби їх зростити
Треба дерева.
Та над річками мости.

А ще – любові.
Безвимірної,
Багатоформатної.

Будинок, може, й не будуй,
Але дерево все ж посади.

Продовжити читання “З душею метелика”
Категорії
щоденник

По-червоному живописно

По-червоному живописно

Відсвяткувала сьогодні осінь – наїлася очима оцих червоних ягід. Згодом ще напишу як надихалася жовтим листям і надивилася осінніх доріг та парків. А поки що – тиша осені. Чуєте?

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

Літнє та вечорове фото

І хоч так багато всього вмістилося у цьому фото, однак було в тому надвечір’ї іще дещо, не підвладне зйомці та матеріалізації… #літнє

І хоч так багато всього вмістилося у цьому фото, однак було в тому надвечір’ї іще дещо, не підвладне зйомці та матеріалізації…

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
щоденник

Повідомлення з яскравої смуги

On the bright side of the life

Думаю, що це помітно неозброєним оком: пишу я тут зараз дуже небагато. Сказати мало – нічого не сказати. Бо в порівнянні з темпами моїх попередніх писань, я просто зникла з горизонту свого сайту і час від часу навідуюся сюди як на гостини.

Причин на це – мільйон, та я назву лише одну, саму чесну – зміна пріоритетів. Плюс розуміння цілей навіщо живу на цьому світі.

Це не значить, що вже все і кіна (тобто, віршів) не буде :). Усе буде іще й як буде! Проте трохи пізніше. Не той етап життя зараз. А поки що буду тут показувати сфотографоване та побачене. І доробляти проект Літературної Студії про чоловічу поезію. Як – Ви не чули про нього? Тоді чекайте анонсів :). Прямо тут і зовсім скоро!

Подивитися мої інші несмугасті фото в Instagram ⇒

Категорії
вірші про жінок вірші про кохання вірші про чоловіків мої вірші

Твоїм пасажирським вагонам

По венах пульсують твої пасажирські вагони. Photo credit: goestern. По венах пульсують твої пасажирські вагони. Photo credit: goestern - Погляд Мері. Вірші про кохання і трохи більше
По венах пульсують твої пасажирські вагони. Photo credit: goestern. По венах пульсують твої пасажирські вагони. Photo credit: goestern - Погляд Мері. Вірші про кохання і трохи більше

Я хочу до тебе.
По венах кочують
Пусті пасажирські вагони.

Під стукіт у скронях
Римують сонет
монолітних коліс.

Я хочу до тебе
І марю тобою спросоння.
Полотнами з рельсів
Тебе кудись поїзд повіз.

Продовжити читання “Твоїм пасажирським вагонам”
Категорії
щоденник

Таким ночам співають літні оди

Таким ночам співають літні оди… #nightsea

Літо приходить неочікувано, проходить швидко і у кожній своїй літері смакує солодким кавуном. Таким цукровистим і з вкрапленнями херсонського сонця. А ще – одеської ночі. Набережної вогнів і схвильованого прибою, під який хочеться обіймати і бути в обіймах…

Подивитися в Instagram ⇒

Категорії
вірші про життя вірші про смерть вірші про Україну мої вірші

Про Гонгадзе

Щоб іншим не кортіло тривожити комусь потрібну тишу.
Щоб іншим не кортіло тривожити комусь потрібну тишу.

Убили дзвонаря,
Щоб іншим не кортіло
Тривожити комусь потрібну тишу.

Спинили правдородження обряд.
Один поперед одного вже пишуть
Посмертні оди і абзаци похвали.

Під тихий плач осиротілих дзвонів
І далі вершачи егоїстичне беззаконня,
Прикривши рясами кишені
І стволи.

Продовжити читання “Про Гонгадзе”
Категорії
щоденник

Я і диплом Коронації Слова

Приємно бути обраною і дипломованою :). Мій вірш “Аеропортове прощання” сподобався незалежним експертам і зайняв ІІІ місце у номінації “Пісенна Лірика” цьогорічного літературного конкурсу @koronatsia_slova. На конкурс надійшло близько 6000 робіт, але тільки 13 авторів стали Дипломантами. Серед них і я. Радію цій приємній миті :) #коронаціяслова #коронаціяслова2018 #поглядмері

Приємно бути обраною і дипломованою :).

Мій вірш “Аеропортове прощання” сподобався незалежним експертам і зайняв ІІІ місце у номінації “Пісенна Лірика” цьогорічного літературного конкурсу “Коронація Слова 2018”.

Продовжити читання “Я і диплом Коронації Слова”
Категорії
щоденник

Аеропортове прощання

Диплом за "Аеропортове Прощання" - Вірш Марини Кузьменко, третя премія "Коронації Слова - 2018"
Отак виглядає мій диплом з “Аеропортовим Прощанням” від “Коронації Слова – 2018”

Цьогорічна “Коронація Слова” є дуже приємною для мене, бо я потрапила до числа переможців.

Я надіслала збірку віршів про взаємовідносини жінки і чоловіка, про кохання і його відсутність між двома людьми, назвавши її “Хризантемне щастя”.

І тут, неочікувано, але так приємно для мене – один з віршів цієї збірки – “Аеропортове прощання” був відзначений жюрі. На конкурс надійшло близько 6 000 робіт, із них було обрано 13 дипломантів та ще ряд робіт, які отримали спеціальні відзнаки.

Продовжити читання “Аеропортове прощання”
Категорії
щоденник

Небо кличе

Небо кличе

А коли набридає буденність і брудний асфальт, треба прагнути неба. Виглядати у вікна. Медитувати із спогадами позаземної блакиті. Звідти приходить до нас сонце. Там є свобода для вітру і птахів. Туди відлітають душі тих, хто прожив достойне життя. І саме будучи з небом удвох ніколи не відчувається самотність… Я в це вірю.

Подивитися в Instagram ⇒