Працюючи над цим зображенням і його форматом, було проведено не одну зимову ніч.
Тому, не можу не запостити привід моєї маленької радості ще раз ;)
Сам мобільний додаток з віршами міститься ось тут: https://play.google.com/store/apps/details?id=marynakuzmenko.love_poems&hl=en
Нарешті! Мобільний додаток “Лише до безтями” побачив світ. А в ньому – десяток душевних віршів про кохання між двома людьми. Оригінальне оформлення. Українська мова. Одним словом, тошонада :)
А вже набагато пізніше, коли на місці “рвання по живому” залишилися лише стигми, вона оцінила ту різницю, про яку їй говорив психолог: вона полюбила Америку. Як люблять добру, заможну і лагідну прийомну матір.
Ірен Роздобудько “Тут і тепер”, Нора Друк, 2016, с. 27
Подзвонити бабусі сьогодні.
Не завтра.
І не колись.
У хатині побіленій, скромній
Вдвох з чеканням вони обнялись.
Поріднилися
З поглядом вікон.
На один і той самий пейзаж.
Їй давно уже час – це не лікар,
А ніким не врахований стаж.
Я вже заявила на весь Фейсбук і зафотографила на увесь Інстаграм початок своєї агентської діяльності. А ось тут написати – все руки не доходять ;). Тому зараз, переборюючи природнє бажання поспати і голосні заклики моєї ковдри іти до неї, я швиденько все-таки розповім. Ще щось пікантне додам, щоб цікавіше було читати тим, хто ознайомився з моєю новиною в соціальних мережах ;).
Зима.
Харизматична, як завжди.
Мене покірну
Насолоджує собою.
Турботливо вганяє в холоди.
І з мокрим снігом
Я веду двобої.