Між нами дві, а може три години ночі.
Чомусь не спиться,
І тобі, напевно, теж
Адже думки мої так приязно й охоче
До себе кличеш ти.
І з дозволу береш
Мій спокій.
Я не звикла до такого,
Бо зазвичай вирішую все я.
А тут…
Це правда.
Я тепер не маю змоги
Забути твоє рідне вже ім’я.
І бачишся ти скрізь,
Я відчуваю…
І часто мрію зі словами «а якби».
Тепер мій світ одне обличчя має.
І все це ти із дозволу зробив.
Ти підійшов
І подивився дуже пильно.
А відмовитися сили не знайшла.
Між нами дві, а може три години ночі
У неймовірній кількості тепла.
Без роздумів про завтра і про потім.
Без визначених кимсь стандартних меж.
Це правда.
Моє щастя на свободі,
Яку собою
Ти мені даєш.
Січень 2010 року
Я роблю коллаборації. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. Як порядна молода людина, маю Тік Ток :). А ще інстаграмлю вірші, коли на те є відповідний настрій. Додатково, я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло
