Рік: 2016

Про назву. Якщо повестись на назву і очікувати, що Месопотамія – це якась історична оповідь про життя на території між Тигром і Євфратом, то існує загроза розчаруватися уже на перших сторінках твору. Адже жаданівська Месопотамія не така: тут немає місця для історії в її класичному розумінні. Натомість є дев’ять (не)вигаданих історій із життя чоловіків з цікавими іменами: чого тільки варті імена українців Боба, Ромео чи Маріо або євангелістських Луки, Матвія та Фоми. І вже починаючи з цих самих імен прослідковується основна ідея твору – перебування між двох вимірів, поміж реальністю та вигадкою, смертю і життям. Саме зі смерті все і починається.

По ідеї, мені уже треба було б забути за цей сайт і більш пильно дивитися у бік усіляких соціальних мереж. Розміщуєш один пост, фото чи твіт – і відразу чекаєш лайків, перепостів, коментарів. Популяризація не по днях, а по годинах :). Зізнаюся – у мене певний час так і було.

Але потім я виросла. Чи, може, перехворіла. А, можливо, просто надумала зайвого. Усі знають як шкідливо жінкам багато думати :). Одним словом, з мене досить.

Звичайно, моє внутрішнє его все рівно тихенько радітиме лайкам під моїми повідомленнями :).
Але світ соціальних мереж – це дуже часто несправжнє, непотрібне та удаване.
Не заперечуватиму: у соціальних мережах є те, що окриляє. Але поряд з тим – і неймовірна кількість такого, що пригнічує та дезінформує. Можна на це не звертати уваги, але Марк Цукенберг і його команда добре працюють над тим, щоб все-таки ми звертали увагу. А тоді звертали знову і знову :)

Тому я вирішила переїжджати назад. Тобто сюди. У свою затишну хатинку з вікнами у двір та довгокосою вербою на сусідній вулиці. Мені достатньо гармонії однієї кімнати, теплоти великих і маленьких долонь. А ще хочу смородинового чаю.

Зичу і Вашому життю більше гармонії. Як в соціальних мережах, так і поза ними…