Юлі, яку зробив щасливою Богдан :)
Я не бачила тебе красивішою.
Хоч пережили ми разом багато різного.
З тобою ми заслухалися тишами.
І милувалися хризантемами пізніми.
Юлі, яку зробив щасливою Богдан :)
Я не бачила тебе красивішою.
Хоч пережили ми разом багато різного.
З тобою ми заслухалися тишами.
І милувалися хризантемами пізніми.
Якийсь розумний чоловік придумав словосполучення “адаптивний дизайн” і з цього все почалося. Тепер у разі відсутності такого дизайну на тебе всі дивляться як на велосипедиста, що катається трасами Формули-1, коли по ній літають боліди :).
Адаптивний дизайн прийшов до нас давно. Памятаєте фразу із відомого кінофільму “Брюки превращаются… превращаются брюки… в элегантные шорты” – оце і є він :)! Тільки у вік сучасних технологій його почали застосовувати до сайтів. Тобто заходиш з компютера – сайт гарний, заходиш з планшета – сайт гарний, заходиш з мобільного – і знову сайт гарний. Таким чином, не зважаючи на пристрій для вимірювання красоти сайту, він завжди гарний і функціональний.
До чого тут хамелеони? Та вони теж дуже адаптивні тварини :). Однак, якщо б я написала в заголовку “адаптивний дизайн”, то навряд чи ці слова зацікавили більше за хамелеонів :).
Насамкінець, усю оцю розмову я завела, бо тепер мій сайт має однаковий вигляд для перегляду з будь-яких пристроїв. Тож адаптивний дизайн дістався і до мене.
Більше я не велосипедист на Формулі-1 :). Тепер я буду безпосередньо причетна до найбільших перегонів і щасливо махатиму чорно-білим прапорцем на Фініші :)
Защита этих первых ростков потом оказалась таким невероятно трудным, таким бесконечно длинным и тягосным процессом, что, если бы я знал это заранее, я, наверное, испугался бы и отказался от борьбы. Хорошо было то, что я всегда ощущал себя накануне победы, для этого нужно было быть неисправимым оптимистом.
Антон Макаренко “Педагогическая поэма”, Санкт-Петербург: “Азбука классика”. – 2012. – 416 с. – с. 81 – 82
Хочу Вам відкритися: я – дуже клієнтоорієнтована особа у питаннях свого сайту.
Тобто по важливості Ваше слово для мене – ну, майже, як усі закони і кодекси разом взяті :).
Тому якщо Ви що думаєте, що про слонів я у Вас просто так запитую, то Ви не знаєте усієї правди. (Для більшого розуміння про яких слонів ідеться, прогляньте сторінку до самого низу і ніби ненароком переведіть погляд у лівий нижній куток :).
Так-от, повертаючись до правди. Її я Вам розкажу потім :).
Простирадла блакитного неба
Простелялися за горизонт.
Липи цвітом манили до себе
Звали нас в ароматний полон.
І під сонцем нестримно палючим
Ми ховалися в тінях годин
У мереживі словосполучень
Залишались один на один.
Вітром віялись і розвівались
Жовті фарби навколишніх клумб
Стіни вицвіли наче на старість
І читалося в порухах губ,
Як приємно посидіти поряд
Із навіки своїми людьми.
І здавалось від світу в розмові
У ту мить заховалися ми.
початок червня 2013 року