Сукупність кольорів, які дуже влучно репрезентують партійну приналежність нових депутатів Верховної Ради України.
Підвели в село нам газ –
Значить вибори у нас
Нема хліба, нема газу –
Вибори пройшли всі зразу. Народна творчість
Оскільки до мудрості народу не можу нічого більш влучного додати, тож сиджу і вже цілих два дні тихо сподіваюся на те, що Батьківщина, Удар та Свобода стоваришуються у Верховній Раді; а ще на те, що дідусі з комуністичної партії не посиніють :).
Ну і, звісно, очікую того, що сірі самовисуванці виявляться ніякими не сірими, а з про-українськими думками і діятимуть так, як підказуватиме їх червоне добре серце, а не подарований блакитний гаманець :)
Якщо Ви ще не бачили цю картину з якихось причин тепер у вас є така можливість / If you have not seen this picture for some reasons now you have such an opportunity
Сьогодні я пережила емоції більш ніж десятирічної давності. Правда тоді я дивилася на палаючий Пентагон і башти, протаранені літаками. Сьогодні – повна протилежність стихії. Сьогодні вода і вітер показують свою супер-силу перед супер-державою.
Скажу відразу – мені подобається США і його громадяни у дуже багатьох аспектах.
Проте сиділа, дивилася на оце все і подумалося мені, що на Wall Street дуже добре торгують усім, що може бути продане. Не важливим є походження і кількість витрачених ресурсів. Все рівно у Бразилії лісу багато, а китайцям можна і по центу платити – їх же там мільярд.
Хай кричать свої зелені гасла усі нафтотрейдери і хіміки, але ж основний показник їх успішності вимірюється у кількості зелених доларів, а не дерев.
Інвесторам вони гілками не заплатять…
Приблизно в такому вигляді я ітиму на вибори. Паспорта Вам не видно, бо він у лівій руці. А ще у мене буде Посмішка на вустах і Свобода у душі :)
Оце збираюся піти на вибори.
Піду, бо треба ж вигуляти паспорт, а то що ж він цілими днями у шухляді лежить і мовчки засвідчує про те, що Україна мене визнає своєю громадянкою.
А тут така нагода публічно заявити про цей статус…
Як кажуть, себе піти показати, на інші паспорти подивитися :).
Тож іду…
До речі, якщо бути повністю чесною, йду голосувати ще й з іншої причини.
Бо куди ж іще можна піти чудового сонячного дня 28 жовтня, як не на вибори?
Можливо, день буде і ніякий не сонячний, а дощовий і холодний – нічого, парасолька теж вигулятись проситься разом із паспортом :).
Я навіть розглядаю екстремальні варіанти, що випаде сніг.
Але мене снігом теж не злякаєш!
Адже мої лижі не бачили снігу з минулої зими, тож буде нагода їм показати його…
Одним словом, іду на вибори :).
А якщо Ви ще сумніваєтеся щодо свого походу на вибори 28 жовтня – напишіть мені про це.
Заручившись підтримкою Вашого паспорта громадянина України, а також бажаннями хорошого українського життя, я Вас переконаю.
При цьому буду так старатися і переконувати, що у Вас не буде іншого варіанту як іти на вибори в числі перших відвідувачів на виборчій дільниці свого округу :)… Тож, до зустрічі на виборах!
Michelin уже озадачений. Зірки для нашого українського борщу скоро будуть :) / Michelin has been already challenged. The stars for our Ukrainian borsch will be soon :)
Нещодавно дізналася, що в Україні немає жодного закладу з трьома мішленівськими зірками. Якщо пояснити простими словами то це значить, що усі ресторанні понтові заклади типу “Липский Особняк” в Києві або “Ресторація на Валовій” у Львові трохи не дотягують до світових стандартів якості, асортименту та ексклюзивності.
І тут я подумала що це несправедливо!
Адже я знаю одне місце в Україні, де є все те, що потрібно для Michelin Guide.
Для себя я поняла, что лучше всего публиковать стихи пост-фактум, то есть когда уже нет накала страстей и не сразу понятно о какой из моих подруг идет речь. Этот стих был написан одной очень хорошей девушке. Слава Богу, её уже точно не украдут, так как молодой человек вовремя оценил своё сокровище и гости на их украинской свадьбе радостно пели и плясали :). Но ведь был такой период их жизни, о котором я точно знаю, когда её хотели просто украсть и самое главное – она даже была согласна не сопротивляться…
Её у тебя украдут. Вот так уведут: Из-под носа. Обещая житейский уют, Украдут. Разрешенья не спросят.
И она, Соглашаясь почти, На тебя вопросительно глянет: Неужели позволишь уйти, Без малейших душевных страданий?
Если нет – понимаешь и сам, Что терпенье её не бессрочно. И решаться когда-то пора. В общем, всё понимаешь. Три точки…
Если да – то ошибка её. В том, что выбрала и ожидала, Потому что для слова «вдвоём» Ожиданий одной – очень мало.
Но, тогда она точно причтёт Тебя к лику «хорошего друга». Лишь за то, что ты молча смотрел, Как её уводили за руку.
2010/11
Я роблю коллаборації. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. Як порядна молода людина, маю Тік Ток :). А ще інстаграмлю вірші, коли на те є відповідний настрій. Додатково, я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло
