Як на мене, то щоденники, у своєму класичному розумінні, нині не в моді. Тобто писати про те, що А. не подивився на Б., а В. не посміхнувся Г., бо Д. була зайнята і не перетелефонувала Е. – уже не актуально :).
Тож ідучи сьогодні по теплому весняному Києву, мені дуже захотілося в своєму житті завести тижневик :). Тобто щось таке, що можна буде у свої 70 років показати внучці і при цьому не доведеться нічого пояснювати за дійових осіб :).
А оскільки за тиждень у будь-якої людини трапляється ЩОСЬ, що справді вражає, то, мені уже просто нічого не залишається як написати своє перше тижневе враження, яке спадає на думку при згадуванні останніх прожитих днів…
Але так як до мого 70-річчя я ще маю трохи часу (і до внучки теж :)), тож я вирішила, що ці думки варто розміщувати тут. А може комусь іще, окрім мене, вони будуть корисними :)…
