Він прийшов неспішним кроком…
З Новим-Новим-Новим 2012 Роком :)
Нехай щастить :)
Ждали – вот он и пришел :)
С Новым-Новым-Новым 2012 Годом.
И пусть всё будет хорошо :)
Він прийшов неспішним кроком…
З Новим-Новим-Новим 2012 Роком :)
Нехай щастить :)
Ждали – вот он и пришел :)
С Новым-Новым-Новым 2012 Годом.
И пусть всё будет хорошо :)
На календарі – грудень, Новий рік.
А у мене на вулиці зараз тепло, +10.
Заходжу сьогодні в магазин, дивлюся – а там супер-вигідна пропозиція: купи одну снігоочисну лопату і отримай ще одну в подарунок :)!
Тут до гадалки ходити не потрібно – маркетологи точно щось знають :).
Видно, у них є свої надійні інформатори у небесній погодній канцелярії, раз вони роблять такі сміливі пропозиції при температурі +10 :).
Официальный перевод :).
Здесь находиться
оригинальный текст стиха
украинским языком “У ній щось є“
Кто-то увидел ее в метро.
Другой – стоял с ней в одной очереди. А чуть позже еще она переходила перекрестки, заходила в какие-то магазины, где ее также видели.
Это стихотворение – короткая ода Особенной – той, которая запомнилась вдохновением во взгляде и улыбкой с неподдельной искренностью…
В ней что-то есть…
Наверное, душа.
Чуть-чуть встревоженная правдой от реалий.
Она идет всегда слегка спеша,
По переходам жизни в свои дали.
Мама – то є наша совість.
Очі, що бачать усе.
Серце, що повне любові,
Хрест материнський несе.
Мама – то наше терпіння.
Мовчки лиш тихо зітхне
І пробачає дитині
Слово
Болюче й сумне…
Я знаю, що заглядати у чужі вікна – некультурно.
Але я нічого не можу з собою зробити :)!
Я просто шалено люблю новорічні ялинки у вечірніх вікнах :).
Дивлячись на кожну ялинку так і хочеться загадати бажання, а ще більше – хочеться, щоб те бажання збулося…
І взагалі – вони так додають особливого настрою і атмосфери свята :)
Тому прохання до усіх громадян, хто живе на першому поверсі: не закривайте гардинами Ваші вікна, показуйте красу Ваших ялинок :).
Ну, а усім любителям позаглядати у новорічні вікна і помилуватися красою ялинок… щирий респект :))).
Я повністю розділяю Ваші погляди і прихильності :)!
Хтось подивиться на Вас звисока… «Повторіть як називається місто (село) з якого Ви походите родом?
Хм… ні, не чув, це десь далеко від Столиці.»
А наступного разу, коли Ви назвете з гордістю місце своєї роботи, на Вас знову обовязково хтось подивиться звисока і скаже: «А, та це ж така нікудишня організація… Тікай звідти, знайди собі Нормальну Роботу»
А через пару років – знову погляд звисока і фраза: «Ні, така Лада (BMW, Audi, Lexus…) – це пережиток минулого. Купи собі машину Нормального Класу»
Завжди знайдеться хтось, хто дивитиметься з пафосом на Ваші досягнення і успіхи.
Але ви на них не зважайте.
Так, із села і на «Москвичі» :).
Але це не привід, щоб засмучуватися :)!
Навпаки, такі люди дані нам для того, щоб ми з іще більшим захопленням раділи нашим, хай навіть маленьким, перемогам.
Адже без цих маленьких не буде великих :)
Мне не хватает струн моей гитары,
Когда за окнами протяжный ветра вой.
И в небе месяц
Серебристо-старый
Хочет всю ночь занять одним собой.
Но я не с ним, мне душу он не греет.
В эти унылые ночные холода.
Я вижу в снах своих зеленые аллеи
Ах, вот бы мне сейчас на миг туда…
Под солнечным
Безоблачным покровом.
Лишь платья белые
Молоденьких берез.
И глубь воды прозрачной, родниковой
И гладь равнин под летний сенокос…
Вот бы гитару мне.
В эти холодные завои.
Она нужна мне как подруга.
Как сестра…
Но нет.
Лишь месяц
Светит тихо и спокойно
Хочет всю ночь занять до самого утра…
06-07/12/2011
Ура, до весни залишилося всього три місяці :)! Ура :)!
Я пишу ці рядки для тих, хто саме в цей момент замерз.
І для тих, хто сумує з приводу коротких світлових днів і тривалих темних періодів за вікном…
Та і взагалі, усім читаючим мене я хочу сказати: скільки там тієї зими!
Новий рік уже на горизонті, а там місяць відходити від Нового року будемо, а лютий – взагалі короткий :).
Так що не зчуємося ми з Вами, як пролетять ці три місяці і можна буде календарно заявити: нарешті весна :)
Nota Bene: не можу не сказати – зима буде холодна, вітряна і снігова. Але душевно-сонячна і зі смайликами :)))
Извините, я ошиблась дверью…
Иногда бывает и такое.
Я стучала с той огромной верой,
Что мне нужный человек откроет.
Пишу, як бачите, рідко.
Але виправдання у мене стандартне, як і у всіх: справ навалилося багато.
Та ще й з усіх боків :).
Проте не можу не написати Вам самого сокровенного – тобто про свої найближчі плани :)
Звісно, усю їх палітру описувати не буду, але один, до реалізації якого я вже почала систематично готуватися, все-таки розкрию.
Звісно, він трохи дивний… але чи нам з Вами звикати до такого :)?
Отже, якщо попередній текст не дуже Вас злякав – значить Ви є морально стійкою особою і можете витримати наступні два абзаци :).
Так виглядає підготовка Китаю до Олімпіади 2020 :).
Цим хлопчикам ще дуже мало років.
Але, враховуючи те, що до Олімпіади у них є трохи часу, щоб вирости, існує висока імовірність, що медалі у них будуть…
Я думаю, що у Китаї проблем із компютерами та іграми немає…
Телебачення теж працює справно.
І швидше за все батьки цих китайських хлопчиків зайняті повний робочий день, щоб заробити на прожиття сім*ї…
Але ж якось викроюють час для спорту.
Шукають можливості для того, щоб спорт був не лише словом, написаним на рюкзаку чи курточці :)
Тож якщо у Вас є можливість впливати на українське підростаюче покоління – по-спортивному вплиньте на них, будь ласка :).
Адже Україна теж потребує медалей на Олімпіаді 2020! Де ви, медалі для України 2020 :)?
Треба сходити в супермаркет.
А тоді прийти приготувати щось смачне.
Подивитися фільм, а ще на дві хвилини заглянути у свій аккаунт у соцмережі.
Відповісти на і-мейли, смски, листи…
Комусь потелефонувати.
Прочитати новини.
А тоді попрасувати одяг на завтра і спробувати раніше лягти спати.
У сімейних людей таких завдань вдвічі більше…
Але як бачите, у цьому переліку задач немає творчості.
Проте невже Ліна Костенко не готує для своєї сім*ї, а Паоло Коельо – не відповідає друзям на і-мейли?
Я думаю, що Стінг теж не ходить в обімятому одязі; а Марка Закерберга теж багато роботи чекає завтра зранку.
Водночас місце для творчості має бути у кожного: хай не щодня, але раз на тиждень – так точно…
Не виправдовуй себе.
Знайди у своєму житті місце для творчості.