Вийдіть на вулицю. Відчуєте як там… Про вітер зараз і поговоримо
Вітер був нетипово холодний і кожним своїм проявом показував, що він може вплинути на будь-чиє життя.
Перехожі, знаючи це, ішли з опущеними очима і з думками про вчора. А щоразу, здригаючись від неочікуваної його появи, відчували свою слабкість…
Вітер змін. Вітер роздумів. Вітер власної правди кожного.
Я розуміла, що теж підвладна вітру. І сьогодні уже не хотіла нічого змінювати. Я була згодна, щоб він прогнав із мого життя тих людей, які не пройшли випробування часом. І тих, кому я тепер боюся вірити.
А за півмиті приїхав автобус і невідомо звідки у мене з’явилася впевненість, що я уже не хочу бути сонячною для тих, кого у житті задовольняє штучне світло люмінесцентної лампи. Вітер змін?
2010, грудень
Не про вітер
Я роблю коллаборації. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. Як порядна молода людина, маю Тік Ток :). А ще інстаграмлю вірші, коли на те є відповідний настрій. Додатково, я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло
Оставь себе
На память?
Нет, на сдачу.
Я просто так
Своей любви не раздаю.
Под камень,
Тот что от роду лежачий,
Вода не побежит.
И на твою
Улыбку
Может кто-то поведется,
Но это буду точно
Уж не я.
А свой комок,
Точнее всплеск эмоций,
Я выплюну
Ни разу не жуя.
Ты скажешь – грубо?
Да, но жизнь такая.
Больней всегда тому,
Кто мягкотел.
А быть покинутой тобой.
Нет, извиняюсь,
Но не по мне
Такой вот жизненный удел.
2010, декабрь
PS: усі слова цього вірша є випадкові. Фрази вигадані. Герої відсутні. Авторка висловлює найщиріші вибачення усім, хто відчув, що цей вірш написано про нього…
Від усіх негараздів і поганого настрою лікуйтеся… цукерками :)
Знаєте що таке приступи цукеркової хвороби?
Це коли береш всього одну шоколадну цукерку, смакуєш із думкою: “Ну все, на цьому досить“…
А закінчується усе тим, що у домі не залишається жодної карамельки :).
А після цього приходить геніальна думка, що треба із завтрішнього дня записатися на фітнес і обов’язково сісти на дієту :).
PS: проте таким коротким експромтом думок я не прошу закидатиусіх хворих цукерковою хворобою банальними порадами (типу, не їжте цукерок / не дивіться на них / не думайте / навіть не мрійте!).
Краще поставтеся з розумінням до них і допоможіть матеріально: купіть цукерок :)
Робота в нас була дивна й непередбачувана.
Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, котре проходило через наші рахунки.
На моїй візитівці було написано “незалежний експерт“.
Сергій Жадан. Волошировград – Харків: Фоліо, 2010 – 442 с. – с. 11
Спасибо всем Мужчинам, которые прочитали этот стих, но извините – это стих о Женщинах…
Чуть-чуть в неправильном порядке,
Хотя, у каждого ведь свой порядок в жизни :)
Ты – королева.
Да, и не иначе!
Твой блеск в жемчужинах
Браслетов и корон.
Ты – королева!
Этого не спрячешь.
Не важно, где твой двор,
Прислуга, трон…
• • •
Хотя… Ты – девочка.
В пятнадцать или в сорок.
На мир с восторгом
Смотришь ты вокруг
И ждешь защиты
И мужской опоры,
Нуждаешься в тепле
И силе рук…
• • •
Но каждый день
Даешь заботливую верность.
И пахнет пирогами твой уют.
Хозяйка, можно чаю, да покрепче?
И по душам поговорим.
Хоть пять минут.
• • •
В глазах огонь. Любовница…
Не прячься.
В этом постыдного ведь нету ничего.
Жизнь нам дана,
Чтоб ею наслаждаться.
Быть радостью и для Себя,
И для Него.
• • •
Всё это – Ты.
И мир прекрасно знает:
Что в женской буре
Есть морская тишь да гладь.
Быть просто женщиной.
Ты не имеешь права. Ты – Женщина.
Не смей об этом забывать.
Метро примушує нас згадати про бабусь. (Фото взято з сайту бабусі, зображеної на цій світлині – www.bozhychi.com.ua)
Перебуваючи нещодавно у метро, я побачила соціальну рекламу “Запиши, як співає твоя бабуся“.
Але після деяких роздумів я зрозуміла, що треба тут дещо доопрацювати. А саме – не усі ж бабусі любять співати. Дехто ще й танцює :).
Тому треба окрім диктофона ще й відеокамерою запастися :).
Проте поки Ви всю цю техніку будете діставати, я пропоную зробити набагато простішу річ.
Не забудьте привітати з Новим Роком Вашу бабусю.
Для цього потрібно всього листівка, конверт і марка. І декілька щирих слів.
Їй буде неймовірно приємно не дивлячись на те чи Ви живете під одним дахом чи за тисячу кілометрів.
Ви можете не поділяти її релігійні, політичні або життєві погляди.
Або вона Ваші.
Тим не менше – заплануйте це у свій найплотніший графік і зробіть це.
Адже Ваші з нею відносини – ніколи не повторяться. А ця людина вже прожила більше, аніж їй залишилось жити.
Тому… привітайте свою бабусю з Новим Роком :). І запишіть, як співає Ваша бабуся!
