
Прочитавши його біографію, важко сказати Едуарду Аркадійовичу Асадову щось всеосяжне і настільки глибоке, як він того заслуговує. Але мовчати не можу.
Прочитавши його біографію, важко сказати Едуарду Аркадійовичу Асадову щось всеосяжне і настільки глибоке, як він того заслуговує. Але мовчати не можу.
Літературні шедеври – це просто життя якоїсь людини, для опису якого було знайдено красиві та варті уваги слова.
За наслідками життя кожного із нас можна написати роман або цілу епопею.
Коли згадати історію знайомства батьків, їх одруження і усіх життєвих ситуацій…
Класно, коли люди, які зустрічаються або одружені – схожі між собою не тільки внутрішнім світом, а і ззовні.
У мене є одна знайома пара: він – блондин, а вона – блондинка (хай навіть фарбована). То вони так одне на одного схожі, що просто якби не їхні часті поцілунки можна було б сказати, що двійнята :).
А щойно, їдучи в автобусі я побачила двох явно нерівнодушних одне до одного людей, які ніжно трималися за руки і були обоє в окулярах одного фасону… Чесно кажу – зі сторони виглядає дуже симпатично :).
Я не была в московском “Рае”
Об “Опере” я по наслышке знаю
А в Киеве… Бывало пару раз.
В мехах “Салминского”
И в черно-белых “Лицах”
В битком набитой “Патипе”
В “Царских” темницах
Арены, Бабушки…
Их всех не перечесть
Но это все – понты
Сьогодні, перебуваючи на одній із київських автомобільних доріг в одній із київських вечірніх пробок я подумала про Дашу Астафєву.
Така от вона вся бажана і сексуальна, гарна і несиліконова, а зізнається, що одна і поки що немає у її житті людини, яка б не дивилася на неї як на тіло з яким можна лягти у ліжко.
Про назву. Оригінально – я згодна. У простому і провінційному слові «райцентр» знайти таке нове звучання… Після прочитання книги я чомусь вирішила, що як і зазвичай – робоча назва твору була інша, а над цією авторка думала довгими і безсонними ночами.
Умій чекати і отримаєш своє.
Життя віддасть тобі твою винагороду.
Умій чекати – це талантом справжнім є,
Бо щастя так-от просто не приходить.
Умій чекати без якихось нарікань.
Без сліз і суму в поглядах
І фразах.
Мої висновки за наслідками святкування Дня Юриста-2009
Хвороба – це час, коли ти можеш оцінити наскільки є важливим для оточуючих людей у своєму житті.
Можна відчути наскільки тебе люблять, потребують і хочуть бачити. Це час, коли фальшиві посмішки просто викликають нудоту.
Загублена в самотності.
Знебарвлена у сірості.
На рівні підсвідомості
Їй так хотілось щирості.
Хотілось, щоб почутою.
І вранці, і увечері
Була душа.
Розлучені –
Це значить, що приречені.