Місяць: Червень 2009

Станом на 20 червня 2009 року можна сказати таке:

• я вдячна усім 702 особам із міста Києва, які заходили на мій сайт протягом цього місяця;
• хочу подякувати і 404 львів’янам, які теж відвідали моє інтернетівське помешкання :)
• також було помічено 73 особи з Луцька, 12 жителів Лисичанська та 13 осіб з Кіровограда. Трьох громадян з Горлівки я теж побачила :). Але прізвищ навести не можу, Гугл дотримується Конституції України у частині конфіденційності Вашого особистого життя. Та і я теж не проти її дотриматися. Тому, 58 осіб з Дніпропетровська – спіть спокійно, Ваші прізвища мені не відомі :)
• я рада, що найбільше вас цікавлять “вірші про життя“, “вірші про кохання“, “вірші про студентів“, а також (як це не дивно звучить) запит “Кузьменко Марина” дає мені досить велику частку моїх гостей :)
• ще більше щастя мені від того, що написавши у гуглі “изгиб гитары желтой скачать mp3” багато хто прийшов саме до мене :)
• дякую тим 288 особам, які мало того, що зайшли одного разу, так тоді ще й повернулися… а потім іще… і іще :)
• ну, і звісно дякую усім за те, що дочитали цю коротку статистику до останньої крапки і смайлика :).

Інформацію надано системою Гугл Аналітикс. За що їй окреме спасибі :)

“Вернадка” або Національна бібліотека імені Володимира Івановича Вернадського – це місце досить серйозне і поважне. Самі знаєте – найбільша бібліотека України.
Але якщо Ви захочете ознайомитися із якоюсь дисертацією, захищеною в останні три роки – отримаєте відмову. І причини цієї відмови прості:

• в Україні зараз стільки дисертацій захищається, що їх кількість не можна розмістити у книгосховищі (це окрема тема для розмови);
• в бібліотеці немає вільного місця для розміщення такої кількості робіт.

Звідси, автоматично зявляється відповідь на відому фразу “Чого бідні? Бо дурні! Чого дурні? Бо бідні!”.
Звісно, легше віддати якесь приміщення за валюту в оренду, аніж на громадських засадах подарувати якійсь там бібліотеці, хай навіть це Вернадка. Так от і лежать горами дисертації у книгосховищі.
І можете не дивитися на мене косо. Криза у державі, грошей немає – я в курсі.
Проте, почалося це залягання дисертацій не вчора, а кілька років тому…
Я думаю, що наші діти і внуки нашій епосі за такі явища не подякують.