Для успіху їй потрібна була лише одна умова – легка скороминуча закоханість, а не тягуча вагомість щохвилинної залежності від іншої людини.
Галина Вдовиченко “Пів’яблука”
Для успіху їй потрібна була лише одна умова – легка скороминуча закоханість, а не тягуча вагомість щохвилинної залежності від іншої людини.
Галина Вдовиченко “Пів’яблука”
І чому вихідні такі короткі???
І чому планів на вихідні так багато?
І чому понеділок буде уже завтра?
І чому вже година ночі,
а я ще не лягаю спати…
А була ще п’ятниця нещодавно
І так думалося про гуляння і хорошу погоду.
Отакі хороші були плани
А понеділок підступно почався (по ходу :))…
А я сиджу, щиро каюсь і дуже надіюсь,
Що вихідних наступних буде вже більше
І тоді я напишу якогось шедевра.
Або як мінімум – про вихідні нового вірша :)
2005
Я люблю походити дворами,
Підглядаючи сотні картин.
І закохана аж до безтями
В лабіринти з каштанів і стін.
І у київський дух… Він усюди
Від Хрещатика в різні боки.
Хоча дух – це є, перш за все, люди.
А можливо усе навпаки…
Значить, сьогодні поговоримо про матеріали ДСК. Звучить не надто цікаво? Тоді почну не так :).
Одного разу на лекції по судовій експертизі наш викладач розповідав про дисертацію по графології (наука про почерк людини), у якій ішла мова про залежність характеру людини від її почерку. Тобто, якщо почерк нахилений вліво, то людина трохи занадто себе любить, якщо маленький – значить у людини існує якийсь великий психологічний комплекс і т.д. Але це є такі факти, що усім відомі. А от у цій роботі був повний опис психологічного характеру людини за декількома рядками тексту, написаного від руки.
Єдиним мінусом усієї цієї історії є те, що ця робота захована за десятьма штампами “ДСК” (aka для службового кристування) і запаролена у трьох сейфах КДБшних підвалів. Тобто ознайомитися з нею не можна. Так що практичні психологи і психоаналітики плачте і фантазуйте на тему почерка, а всі ці істини давно відомі та припадають пилом…
Про назву. Чому книгу названо саме так я не зрозуміла до кінця, навіть прочитавши її. Уже застосовувала найсміливіші фантазії та найпряміші здогади. Видно прийдеться іти до пана Куркова за поясненнями :)
Про обкладинку. Обкладинка не супер, навіть обдерлася трохи вже через три дні, що свідчить про невисокі стандарти друку… Дизайн цікавий, але не більше.
Про зміст. Отут починається саме цікаве. Звісно, політики із вулиці Грушевського і мешканці Печерська уже мало кого цікавлять із-за їх одвічної проблематики, яка не зрозуміла пересічним українцям. Проте Андрій Юрійович Курков ще раз показав, що депутати теж родом із ринка Петрівки :). Та і не всі ті щасливі, що живуть навпроти Софійських куполів… Його книга – це контрасти звичайного села, де народивши дитину без батька Ірина мала усі шанси стати вигнанкою в селі. Це книга про шістдесят гривень за літр материнського молока та проблем Байкового кладовища, де за одне лежаче місце платять тисячі доларів та євро (ніби не все рівно мертвим де лежати).
Про призначення. Книжка цікава – із пригодами, із фантастикою, із хеппі-ендом і усіми такими ділами :). Тому обмежень по цільовому призначенню до читання я не вбачаю.
Моя оцінка. За стобальною шкалою – 94
Если к другому уходит невеста,
То неизвестно кому повезло.
Я Вам скажу откровенно и чесно,
Если ушла – не всегда это зло.
Значит она место освободила
Лучшей, красивой и просто родной
Ну, а ушедшая пусть тратит силы,
Чтоб за невесту её взял другой.
Страсною свічкою неначе оберегом
Свій дім побережіть від сили зла.
Із світлим святом нас усіх вітає небо
І сила Божа нам надію подала
На те, що молитвами спасимося
Постом очистим тіло і думки…
В церкомному дзвінкому стоголоссі
Освячуйте і крашанки, й паски.
І возвеличіть у весняні ці години
Ту силу, що здолає всяке зло.
Христос Воскрес!
Це є спасіння для людини
Воістину Воскрес!
Життя перемогло.
Після Вербної неділі наступає Страсний тиждень. Для тих, хто не зовсім в курсі що це таке, але кому цікаво – розповідаю коротко:
Це – якщо коротко і по суті. Я думаю, що протягом цих семи днів у мене ще виникнуть передпасхальні думки, тому якщо Вам це повідомлення читалося легко – я ще обовязково напишу.
А якщо Вас ця інформація не зацікавила, ну значить я не розумію тоді чому Ви аж до цього рядка дочитали :)?
Сьогодні – Вербна неділя. Тобто, якщо хтось не побачив людей на вулиці із гілочками верби, не почув повідомлень по телевізору та радіо, я щаслива повідомити, що день входження Господа до Єрусалима – то є сьогодні. Тобто сьогодні можна бити усіх вербовими лозинками і звертати усе на вербу :).
З погляду людей, натруджених робочими буднями стає зрозуміло чому дане свято є виключно недільним :). Адже навряд чи сподобається гендиректору факт побиття лозиною на робочому місці у понеділок чи середу :)
Але повернемося до свята. Чи то краще сказати – до свят.
Адже я святкую, сьогодні такі дні:
Додатково хочеться сказати, що сьогоднішнє 12 квітня стало днем написання декількох віршів та іншої творчої роботи, наслідки якої можна буде почути і почитати зовсім скоро.
А знаєте де? Правильно, тут :)! Звісно, якщо мої творіння захочуть прокрутити ще й по НацРадіо або по іншому радіо – я дуже пручатися не буду і погоджуся :)
Якщо я Вас іще сьогодні не вітала, то значить Ви просто переховувалися від мене і моїх привітань :).
Але, бачите як працюють мої служби – я Вас і тут знайшла, щоб скзаати: “З пятницею Вас! :) З останнім робочим днем цього тижня!”
Нарешті завтра виспимося…
PS: проявлю стандартність думок, але як і усі нормальні люди, я люблю натискати кнопочку “Disabled” на будильнику ввечері у пятницю.
Тож я уже з самого ранку чекаю цієї неперевершеної миті :)
Може, хто не знає, що то за свято Благовіщення, то розкажу по-простому і коротко. До Діви Марії – матері Божої прийшов Архангел Гавриїл. Він завжди на іконах він зображається із квіточкою в руці. І він їй повідомив, що Діва Марія є Богородицею і що її Син стане Спасителем людей.
У подружньому житті важко перших років сорок. А потім нічого, легше стає… :)
Галина Вдовиченко “Пів’яблука”