Категорії
вірші про життя вірші про кохання мої вірші

Лише до безтями

Любов. Лише до безтями і щиро
Стін нема. Вір у диво.

Є люди, з якими можна говорити, мовчати і навіть більше…

Хочеться намалювати.
Або хоча б розповісти.
Можна у межах кімнати.
Чи десь далеко за містом.

Варто лише подивитись.
Хоч важливіше – побачить.
Крізь біло-лагідний ситець
Серце і рідне, й гаряче.

Слухай, нам треба почути
Правду, заховану в тиші.
Хочу до болі у грудях,
Щоб народилися вірші.

Або хоча би картини.
Бачиш, взаємність важлива
Ти все ще віриш у стіни?
Ні, їх нема.
Вір у диво.

Справжність – вона непідробна.
І в почуттях все так само.
Знай, я на інше не згодна.
Лише до безтями…

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

10 коментарів “Лише до безтями”

Дякую Вам, Христя! %)

Класний вірш. Аж сльози на очах ?

wow! wow! wow! прикольні вірші. wow!

Дарино, дякую! У Вас такі жваві та чудові коментарі ;). Super!

Дякую, Ярик ;)

Дуже гарний вірш! Дякую!!!?

Дякую Вам навзаєм, Євгеніє ;)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.