Категорії
щоденник

Далі буде…

вірші про життя і жіноче щастя
Далі буде :)

Якщо коротко, то далі буде.
Тільки коли – не знаю.
От чомусь мені зараз не пишеться.
Фотографується добре, читається теж непогано, а от з віршами…

Це сталося зі мною після Майдану. То був настільки сильний емоційний шок для мене. Особливо дні 18 – 20 лютого. Я стояла неподалік Лядських Воріт з Архистратигом Михаїлом (далі не пускали хлопці з самооборони Майдану), а повз мене несли тіла Героїв і складали їх біля входу в готель “Козацький”.  Це не просто пережиті миті. Це – згадки до кінця днів моїх.
Але щось я сильно відійшла від теми.

Так-от, про вірші.
Після того вірші почали приходити до мене неочікуваними дворяддями, випадковими фразами-римами і не більше. Тому записую все, що прилітає. Роблю нотатки з пережитого та відчутого і чекаю того моменту, коли знову опублікую нового вірша у своєму блозі.

PS: для тих, хто вирішив, що уже все, зізнаюся: у мене є запаси віршів. Тобто неопубліковані вірші за попередні роки. Тому… не переключайте наш канал, далі буде ще цікавіше :).

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.