Хай наші показники ВВП не самі найкращі та і у політичних-економічних-всіх-інших колах у нас безпорядок, але Україна має талант. І це є незаперечним.
Я вже не буду говорити про нашого Сергія Олексійовича Лєбєдєва, який винайшов компютер у далеких 1940-х роках.
І за покараних та замордованих талановитих геніїв теж промовчу (світла память Василю Симоненку та іншим Українцям)…
Скажу лише про таланти сучасні.
Міла Нитич молодець :). І Джамала молодець :). Вони вдвічі більші молодці, адже виступили на “Новій хвилі”, представляючи Україну. Хоча я впевнена, що перекупити їх якісь дядьки із Москви дуже хотіли.
Я рада, що Міла у свої 18, а Джамала у свої 25 оцінили свій талант обєктивно і не заховалися десь там у нічному клубі Хмельницького, Донецька чи Києва (хай навіть дуже крутому клубі).
Я ними щиро захоплююся, адже вони знали, що талановиті та змогли показати це світу.
А ще вони популяризували жанр україномовної пісні. Тому за це їм особливий смайлик :))).
На завершення у мене є три пункти:
- Неталановитих людей не буває. Є люди, які не вірять у свій талант.
- Для того, щоб відкрити свій талант світу, не треба захоплення усіх шести мільярдів мешканців Землі. Вистачить пару мільйонів :). Або хоча б сто тисяч :). Або хоча б сусідів із квартири навпроти, а ще двох десятків знайомих :))).
- Якщо конкретніше, то колись Ви будете радіти тому, що читали ранню творчість Марини Кузьменко (Мері) та з гордістю розказуватимете внукам про це :))).