Категорії
вірші про життя вірші про жінок вірші про чоловіків мои стихи мої вірші

Стих тебе на память

Прямой стих о чувствах к людям, которые обидели и сделали больно
Стих на память. И не только…

Оставь себе
На память?
Нет, на сдачу.
Я просто так
Своей любви не раздаю.
Под камень,
Тот что от роду лежачий,
Вода не побежит.
И на твою
Улыбку
Может кто-то поведется,
Но это буду точно
Уж не я.
А свой комок,
Точнее всплеск эмоций,
Я выплюну
Ни разу не жуя.

Ты скажешь – грубо?
Да, но жизнь такая.
Больней всегда тому,
Кто мягкотел.
А быть покинутой тобой.
Нет, извиняюсь,
Но не по мне
Такой вот жизненный удел.

2010, декабрь

PS: усі слова цього вірша є випадкові. Фрази вигадані. Герої відсутні. Авторка висловлює найщиріші вибачення усім, хто відчув, що цей вірш написано про нього…

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

6 коментарів “Стих тебе на память”

сильною бути важко…
але воно того варте!!!

так. Я рада, що Ви умієте читати між рядків :).

Костя, ти як завжди своїми словами спричиняєш шквал позитивних емоцій у моїй душі :).
Дякую :)

Дякую, Костя… мої творчі клітини зараз просто мліють читаючи такі слова і офіційно зобовязуються творити і надалі :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.