
Знаєте що таке приступи цукеркової хвороби?
Це коли береш всього одну шоколадну цукерку, смакуєш із думкою: “Ну все, на цьому досить“…
А закінчується усе тим, що у домі не залишається жодної карамельки :).
А після цього приходить геніальна думка, що треба із завтрішнього дня записатися на фітнес і обов’язково сісти на дієту :).
PS: проте таким коротким експромтом думок я не прошу закидати усіх хворих цукерковою хворобою банальними порадами (типу, не їжте цукерок / не дивіться на них / не думайте / навіть не мрійте!).
Краще поставтеся з розумінням до них і допоможіть матеріально: купіть цукерок :)
4 коментарі “про приступи цукеркової хвороби”
оооууууєєє….. Поділіться цукерками!!!!)))
Не обов’язково шоколадними…основне щоб від душі цукерочку віддали…тоді навіть барбариска чи дюшеска найсмачніша….
п.с. У мене на карті і досі прикріплена барбариска,від найкращого друга(там вона вже третій рік красується) і так приємно на неї дивитись….смак відчувається і усмішка з’являється)))
Romashka, це чудово :).
Це справді прекрасно, коли є такий символ, що дарує посмішку від самого погляду на нього!
Я знаю по собі, що такі символічні подарунки навіть їсти не хочеться :). Так що бережіть Вашу Барбарисочку :)
Наша авторка не забуває і сама дотримуватися у житті порад, які дає іншим: завжди підсолоджує життя та підіймає настрій стомленим юристам;)))
ага, є таке, Іриночко :). Просто… я ж сама така :), тож знаю наші слабкості :). А щодо підсолодження – то мені завжди приємно у чиємусь солоно-кисло-проблемному дні додати трохи цукерковості :)