Категорії
щоденник

про наркоманів

Кокаїн, транквілізатори, лсд, наркота - це зло...
Здається, що наркотики можуть полегшити життя…

У принципі, пост про наркоманів треба було б десь там у день боротьби із цим заходом закинути… Відвідувачів би більше було :).

Але ми ж тут не для рейтинга зібрались… Тож пишу сьогодні і зараз.
Наркомани – це ті, що коляться, нюхають, ковтають, а після цього кайфують/не відчувають болю/літають/творять (вибрати потрібне і підкреслити). Але цю інфу усі знають.
А от для мене особисто було незнаним фактом, що наркомани нині вже не такі як раніше.

Тобто емоційна складова та сама. Літати продовжують. Але от з процедурою у них уже переважно все на формі понюхати і поковтати припиняється. Як свідчать лікарі із наркологічних диспансерів, наркоманів, які “ширяються” зараз стало в кілька разів менше: когось вилікували, хтось пішов у інші світи… Але зараз населення більш свідоме щодо СНІДу і боїться захворіти, та і носити з собою усе необхідне для ін’єкцій не зручно. Тож кількість наркотично залежних людей зростає. Тільки усі вони ковтають таблетки і нюхають порошки.

Я не буду писати про шкоду для життя, для здоров’я і т.д., і т.п. Про відчуття в моменти кайфу я теж писати не буду, оскільки, слава Богу, якось не доводилося тих відчуттів мати, а фантазувати на цю тему не хочеться…
Цим коротким текстом я просто висловлюю свої співчуття усім наркоманам-“кокосоманам” або наркоманам-“демидролистам”.
Мені щиро жаль їхні молоді тіла. Жаль, що їх мозок з кожною дозою відмирає на скількись там відсотків. Я співчуваю їх серцям та іншим органам…

До речі, кажуть, що секс після вживання наркотиків просто неземний. Кажуть, що коли з’їсти пару “коліс” буде пруха і можна не спати три тире п’ять днів. Кажуть, що під дією “трави” можна створити шедевр.

За все інше мовчать. Особливо про те, що реальність обов’язково наступить. А там же все зовсім не таке синтезовано-яскраве. Тож і той, хто ще вчора відлітав із свідомості усвідомлюючи, що він Людина Мегамогуща, заб’ється десь у кутку і не розумітиме чому ж усе таке жорстоке і так дико болить (особливо в районі, де анатомічно розміщується голова)…

Думок у мене ще багато. Адже мене дійсно вразила ця тема. Але писати багато – ліньки :).
Тому пишу на завершення. Діагноз у всіх нас простий: життя яскраве. Навіть без штучних фарбників. Так що не треба його ускладнювати. Треба всього лише пильніше придивитися :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *