Напевно, то весняний авітаміноз і недостатність сонячного тепла і світла, однак буває так, що все трохи набридає. Здавалося б стільки роботи багато треба зробити, ідей ще більше треба реалізувати, а людина знаходить собі якусь таку справу (точніше “відмазку”), щоб нічого не робити і, власне, нічого не робить. У науково-популярній літературі то називається терміном “прокрастинація”. І я хочу розказати Вам про мою прокрастинацію. Навіть парочку відео продемонструю ;).
Отже, що я роблю, коли не хочеться нічого робити? А буквально нещодавно відкрила для себе цікавий метод. Заходжу на Youtube і дивлюся на тих, хто зараз проходить сліпий відбір на 8 сезон “Голосу Країни”.
Я не знаю, хто там був раніше і не впевнена, що буду дивитися усілякі битви між учасниками цього шоу в подальшому, однак саме на етапі сліпого відбору є така родзинка, яка миттєво долає мою прокрастинацію. Я дивлюся на оцих молодих людей, які змогли пересилити себе і йти до своєї мрії – співати і бути на сцені. Хтось переступив через комплекси бідності, не зовсім привабливої зовнішньості, низького зросту, значного віку (як для цієї програми). Вони усі пересилили тремтіння, переживання і спітнілі долоні та виступили. Хтось краще, хтось гірше. Не в плані вокалу – оскільки це вже не перше коло відбору, тут лише люди з хорошими даними. Виступають гірше ті, хто не варіює, не імпровізує і не показує свої здібності, ховаючись за шаблоном виконавців, які уже співали відповідну пісню. Тому, до речі, дівчина, що ідеально переспівала пісню Адель “Hello” не пройшла. Копії в сучасному світі не цікаві. Автентичність манить (погляньте на відео з Козаком Сіромахою і все зрозумієте ;).
Тому після того, як подивлюся на цих простих людей, які йдуть до своїх зірок, стає за себе соромно. І я починаю працювати над своїм відкладеним убік та схованим у рюкзак ;).
І я б уже мала закінчувати цей пост, але ж обіцяла відео. То я вирішила не економити на посиланнях і показати цілих пять. Ці люди – безсумнівно талановиті і я їм щиро бажаю реалізувати себе у музичній сфері. Готова навіть їхні платівки купити. Так їм і скажіть ;).
- Роман Набожняк “Під облачком”. З нього усе почалося і саме завдяки Роману я винайшла такий інноваційний метод боротьби з прократинацією. Тепер мушу скуштувати їхнє брауні ;). Роман вибрав собі наставником Сергія Бабкіна.
- Андрій Рибачук “Закрили твої очі”. Отак-от сидів він у своїх банках, робив фінансові проводки і трансфери, але, слава Богу, що одумався і повірив у себе. До речі, вибрав Тіну Кароль за свою натхненницю.
- Олексій Левкович “Walk”. Оригінал пісні у виконанні Kwabs дуже навіть цікавий, а тут Олексій такого наспівав, що аж його хочеться слухати, а не автора пісні. Йому явно пора завязувати із варінням кави, бо він буде куховарити явно добру музику ;). Обрав Джамалу.
- Михайло Сосунов “Блюз”. Виходячи з його зовнішнього вигляду і співу можна відразу зрозуміти, що він – дуже тонка, але сильна натура, створена для мистецтва. Правда сумний він якийсь. Хоча явно “не зря стоит на этой сцене” (його ж словами ;). Обрав Тіну Кароль.
- Олена Луценко “Колискова зорі”. Насправді всього одна леді у моєму переліку – це тому, що учасниць жіночої статі явно менше, аніж чоловіків. От ця виконавиця з Білої Церкви досить проста і зрозуміла. Ну, і талановита, як я не знаю хто. Дівчина без випендрьожа і вибрала Серьожу. Бабкіна.
Усі інші хлопці та дівчата теж класні. Я впевнена, що вам може сподобатися хтось інший (а може інша). Якщо ви оберете отого хлопчину з Рамштайном – я вам пробачу, він теж мене зачепив ;). Однак, мені сподобались ції пятеро. Та і моє основне послання зводиться все до того ж: не дозвольте своєму таланту пролежати на дивані і не пролайкайте його у Фейсбуці. Бачите он, що люди творять. Гайда і собі творити!