Категорії
щоденник

написане по совісті

Написане, щоб не мучила совість
Написане, щоб не мучила совість

Основний вимір усього у житті – це власна совість.
Слово непопулярне і рідковживане, саме тому – дуже дорогоцінне.
Усім, хто говорить мені услід щось солоне і болюче, я хочу сказати: “Вибачте, я вас не чую“.
Таким я щиро бажаю удачі та самореалізації. Стійте і надалі. Говоріть…

Проте, інколи моя совість не дозволяє мені вчинити так, як того вимагають правила, громадськість або конкретні особи.
Тоді зявляються, на перший погляд, незрозумілі, можливо навіть нахабні вчинки.
Але мене їх думка не сильно хвилює…

Адже той факт, що вночі я буду спати, а не слухати власну сповідь за невчинене, ображене чи невдячне, мене радує більше, аніж чиясь, хай навіть негативна оцінка.

PS: усе вище написане зявилося, бо замучила совість…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *