1 серце :) 8 сподобалося
Loading...
0

Вірш про рідний дім

Дім може бути власністю когось іншого, але все рівно може відчуватися таким рідним... Фото sigridsminde

Дім навіть будучи власністю когось іншого, може відчуватися таким рідним… Фото sigridsminde

Це щастя – мати дім, куди вертатись,
Куди хотіти ввечері іти.
Дім, який хочеться прикрасити до свята
Ікони ставити.
Молитися святим.
Це неймовірна радість –
Мати стіни.
Які надійні та не зрадять,
Бо свої.
По вартості вони насправді є безцінні.
Хоч без ремонту.
І пишнот.
Але – живі.
Бо знають правду,
Навіть пошепки почуту.
Бо заласкавлюють
І гріють в холоди.
У фотографіях допомагають не забути.
І хочеться вертатися туди…
Додому.
В простір згадок і емоцій.
Годин мовчання
І невпинних днів розмов.
То щастя мати дім,
Який крізь роки
Примножує любов.
Поділитися з іншими

Хочеться почитати щось схоже? Думаю, ось це має сподобатися ;)


Твоїм пасажирським вагонам
Таким ночам співають літні оди
Фото із затінку
Мобільна збірка “Лише до безтями”
Вирости можна з думок

Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

2 Comments

  1. “Ті, з ким були спільні простори трамвайних зупинок” зачаровані Вашим творчим ростом та досягненнями!

  2. Дякую Вам, Ліно. Мої київські трамваї часто фігурують у віршах і згадках. Це все тому, що по-дитячому кожна трамвайна поїздка для мене залишається подорожжю і очікуванням несподіванок. Навіть в умовах, коли трамвайні виїзди стають рутинними і везуть на якусь Привокзальну площу чи у Пущу Водицю – все рівно щоразу я сідаю в трамвай і бачу світ по-іншому

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *