Між нами дві, а може три години ночі. Чомусь не спиться, І тобі, напевно, теж Адже думки мої так приязно й охоче До себе кличеш ти.
І з дозволу береш Мій спокій. Я не звикла до такого, Бо зазвичай вирішую все я. А тут… Це правда. Я тепер не маю змоги Забути твоє рідне вже ім’я.
І бачишся ти скрізь, Я відчуваю… І часто мрію зі словами «а якби». Тепер мій світ одне обличчя має. І все це ти із дозволу зробив.
Ти підійшов І подивився дуже пильно. А відмовитися сили не знайшла. Між нами дві, а може три години ночі У неймовірній кількості тепла. Без роздумів про завтра і про потім. Без визначених кимсь стандартних меж.
Це правда. Моє щастя на свободі, Яку собою Ти мені даєш.
Січень 2010 року
Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло
А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?
Я її знала. І я також спілкувалася з ним.
Вони були різні та несумісні. Однак, багато років назад їй потрібно було вийти заміж.
Буває людям потрібно до лікаря. Або потрібно знайти роботу. Так-от і вона в свої тоді ще юні роки вірила, що їй якомога швидше потрібно знайти майбутнього чоловіка. Середовище, в якому вона знаходилася, не залишало їй шансів і вона здалася. Як тільки з’явився перший кандидат – через дуже короткий час вони одружилися. А далі пішло життя, яке виявилося не таким, про яке мріялося. Бо він її любив не так, як вона того хотіла. А вона для нього була не тією, якою спочатку здавалася…
Этому стиху несколько лет и он был написан одномоментно в вагоне киевского метро. Я ехала из “Ипподрома” в направлении центра и думала об одной знакомой мне женщине, активной и молодой, которая каждый день решает десятки проблем и умеет делать бизнес, но больше всего она ценит и понимает важность отношений со своим мужем. Ведь работа и бизнес не согреют в холодной постели. Даже купив электроодеяло будет неуютно ;).
Этот стих – моя ода современным людям, умеющим ценить свои отношения и определять приоритеты в жизни и в своем рабочем еженедельнике.