0

Щастю життєвої осені

А вже сьогодні по-осінньому відверті...

А вже сьогодні по-осінньому відверті…

Вірш, що мав бути написаний у шістдесят,
але написався раніше…

І попливли роки,
Як листя по воді.
Життя пройшло
У невловимій круговерті.

Ось тут ми вчора ще:
Наївні й молоді,
А вже сьогодні
По-осінньому відверті.

І може не тебе
Обрала б я.
Та погляд твій
І рідний, і глибокий.
Сказав, що вимір твого щастя
Це – сім’я:
Я переконувалась в тому
Рік за роком.

Волосся кольору каштанів
В одну мить
Покрив легкий
Напівпрозорий іній:
То холоди,
То вітер налетить…
Я рятувалася
Теплом твоїх обіймів.

Невпинний час.
Він і глядач,
І всім суддя…
Нас огорнули вже тумани
Зовсім сиві.
Замерехтіло фотокартками життя
А ми відверті.
Й по-осінньому щасливі.

0

Літня розмова

девушка, красавица, соломенная шляпка, дівчина гарна, гарна дівка, nice woman, summer woman

У мереживі словосполучень… Photo made by Ella Gajewska.

Простирадла блакитного неба
Простелялися за горизонт.
Липи цвітом манили до себе
Звали нас в ароматний полон.

І під сонцем нестримно палючим
Ми ховалися в тінях годин
У мереживі словосполучень
Залишались один на один.

Вітром віялись і розвівались
Жовті фарби навколишніх клумб
Стіни вицвіли наче на старість
І читалося в порухах губ,

Як приємно посидіти поряд
Із навіки своїми людьми.
І здавалось від світу в розмові
У ту мить заховалися ми.

початок червня 2013 року

 

0

Лише до безтями

стіна, дівчина, wall, girl, love, back

Стін нема. Вір у диво.

Є люди, з якими можна говорити,
мовчати і навіть більше…

Хочеться намалювати.
Або хоча б розповісти.
Можна у межах кімнати.
Чи десь далеко за містом.

Варто лише подивитись.
Хоч важливіше – побачить.
Крізь біло-лагідний ситець
Серце і рідне, й гаряче.

Слухай, нам треба почути
Правду, заховану в тиші.
Хочу до болі у грудях,
Щоб народилися вірші.

Або хоча би картини.
Бачиш, взаємність важлива
Ти все ще віриш у стіни?
Ні, їх нема.
Вір у диво.

Справжність – вона непідробна.
І в почуттях все так само.
Знай, я на інше не згодна.
Лише до безтями…

0

Щоб сказати: «Я тебе люблю…»

красива дівчина, гарна фотографія, дівчина і хлопець, красива пара, beautiful Ukrainian woman

Я тебе люблю.Сказане двічі. Чоловічим та жіночим голосом.

отака я колись була :)…

Я писала ці слова на водограях,
Віддавала все хмільній воді.
І отам, де небо чисте і безкрає,
Я писала хмарами тобі.

Я піском в пустелі, в буревії,
А вночі під золотом зірок
Не утрималась. Окрилено в надії
Написала свій простий рядок…

Так, я грала музикою в нотах
І спалахувала в сотнях різних гам.
Ми стояли поряд і навпроти.
І, не давши волю всім словам,

Я у погляді з-під вій вугільно чорних
Мовчки світ до ніг тобі стелю.
А собі я залишу бездонне море,
Щоб сказати: «Я тебе люблю…»

2007

0

Её у тебя украдут

Не дозвольте вкрасти вашу квітку! Фото by monica zborovskaya

Её могут украсть… Фото by monica zborovskaya

Для себя я поняла, что лучше всего публиковать стихи пост-фактум, то есть когда уже нет накала страстей и не сразу понятно о какой из моих подруг идет речь.
Этот стих был написан одной очень хорошей девушке. Слава Богу, её уже точно не украдут, так как молодой человек вовремя оценил своё сокровище и гости на их украинской свадьбе радостно пели и плясали :). Но ведь был такой период их жизни, о котором я точно знаю, когда её хотели просто украсть и самое главное – она даже была согласна не сопротивляться…

Её у тебя украдут.
Вот так уведут:
Из-под носа.
Обещая житейский уют,
Украдут.
Разрешенья не спросят.

И она,
Соглашаясь почти,
На тебя вопросительно глянет:
Неужели позволишь уйти,
Без малейших душевных страданий?

Если нет – понимаешь и сам,
Что терпенье её не бессрочно.
И решаться когда-то пора.
В общем, всё понимаешь.
Три точки…

Если да – то ошибка её.
В том, что выбрала и ожидала,
Потому что для слова «вдвоём»
Ожиданий одной – очень мало.

Но, тогда она точно причтёт
Тебя к лику «хорошего друга».
Лишь за то, что ты молча смотрел,
Как её уводили за руку.

2010/11

0

До старости

Красивая любовь взаимные чувства стихи жизнь

Идиллия? Вообще-то нет. Просто живут себе дедушка с бабушкой и любят друг друга…

Я знаю эту пару совсем недавно.
Они любят друг друга.
Им обоим по 64.

Вот, на!
Набрось на плечи тёплый плед
Похолодало вдруг на вечер что-то сильно.
И так на протяжении многих лет
Живут они
Друг другом столь любимы…

На них посмотришь –
Начинаешь понимать,
Что отношения –
Это не быт.
Это – искусство:
Когда поступки громче слов все говорят.
И, когда мелочи всегда важны…
За ними – чувства.

Два человека.
Им не надо никого.
Самодостаточной любви всегда хватает.
Не надо ни другая, ни другой.
И знать,
Что дома кто-то точно ожидает.

Они прекрасны.
И пускай о них двоих.
Не снимут фильма.
Даже кадра для картины.
Но что все эти роли?
Только миг.
А вот у них – вся жизнь:
Как и любовь.
Взаимна…

Май – октябрь 2012 года

0

ми такі / we are really such

Україна радіє футбольному матчу Євро-2012

Отакі-от ми раді Євро-2012 :). Фото з morepodarkov.ua

Про те, як ми з футбольними фанами житлом ділилися  :)

Так, ми такі. Ми без проблем можемо поділитися кімнатою і пригостити тарілкою борщу :).
Звісно, вплинути на рівень цін у готелі «Либідь» чи «Братислава» не в наших силах. Як і змінити поведінку уряду чи випустити з-під варти ЮВ.

Проте ми можемо показати світу, що прості українці раді цій Події в житті України.
Ми раді, що до нас приїхали гості звідусіль. Раді тому розвитку, який приніс цей Чемпіонат.

Не буду казати за якісь макроекономічні чи фінансові показники.
Бо Мінфін скаже, що занизила :).
Скажу про особисте: є прагнення розвиватися і вчити мови, бажання працювати / заробляти гроші / побувати закордоном. А коли є знайомий Педро з Іспанії або приємна Валері з французького Леону, які гостювали два дні під час Євро-2012 – починаєш по-іншому дивитися і думати.
Реальні факти з власного життя завжди надихають більше.

І немає тут ніякого расизму чи іншого проблематизму. Звісно, чорненьких українців у вишиванках мало ходить, але ж для нас колір шкіри не має жодного значення. Головне, щоб вчинки і думки хороші :).

Тож приїжджайте до нас. Модного даху з керамічної черепиці не обіцяємо, але хорошим солом’яним українським дахом поділимося :).
Українці запрошують :).

Більш детально читайте тут: www.rooms4free.org.ua :)

А тут знаходиться текст англійською мовою…

  Continue Reading

0

командний дух / командный дух / team spirit

Треба виховувати team spirit змалечку

Сила маленького командного духу є настільки великою, що у цілого світу Жигулів та Волг немає вибору – лише чекати в стороні :)

На фото: сила маленького командного духа настолько велика, что у целого мира Жигулей и Волг нет выбора – только ждать в стороне :)

0

+RU: порадувати слона / порадовать слона

У мене немає жодного знайомого слона, тому я навіть не здогадувалася, що вони уміють плавати!
Я все своє життя прожила, думаючи, що вони просто хороші тваринки, а це ще дізналася, що вони і плавці.

Але цю фотографію веселого слона я розмістила не тому, що хочу знати чи плаває він брасом та батерфляєм, ні :).

Просто мені подобається оцей усміхнений слон :).
Тож я вирішила зробити йому приємне і викласти його фотографію у себе на сайті.
Думаю, якщо по індійським новинам скажуть про це завтра зранку, він буде дуже радий :).

Веселі тварини завжди випромінюють таке добро і світло! Цей слоник не виключення

Ви все ще не посміхаєтеся? Тоді ми пливемо до Вас!/ Вы все еще не улыбаетесь? Тогда мы плывем к вам! Фото by daniel botelho

+ Перевод на русский язік (именно “язік”, и никакая это не опечатка :)

Continue Reading

0

+RU: наче п*яна / словно пьяная

Творчі друзі завжди радують своїми ідеями мріями проектами

Я все рівно дивлюся на речі виключно тверезо :) / Я все равно смотрю на вещи исключительно трезво :)

І серед ночі на мене зійшло прозріння того як тільки чудово дружити з творчими людьми!
Це сталося буквально після восьмисотої фотографії :).

Не памятаю точно, що в ту мить мені показували: модель сукні нетипового покрою чи фото ергономічно правильного інтерєру кімнати…

Добре знаю лише одне – нічого не пивши, була повністю пяна від отого дурману ідей та їх реалізацій.
Так трапляється зі мною завжди, коли я розумію скільки усього можна створити власноруч.
Коли поєднання кольорів не правильні, а красиві.
І коли побачивши чиїсь фантазії у форматі .jpg хочеться реалізувати і свої також.
Ранок буде хмільним :)

А теперь трезвым русским языком :)

И тут ночью на меня снизошло прозрение того как только прекрасно дружить с творческими людьми!
Это произошло буквально после восьмисотой фотографии :).

Не помню точно, что в ту минуту мне показывали: модель платья нетипичного покроя или фото эргономично правильного интерьера комнаты …

Хорошо знаю только одно – ничего не пила, но была полностью пьяная от этого дурмана идей и их реализаций.
Так случается со мной всегда, когда я понимаю сколько всего можно создать своими руками.
Когда сочетание цветов не правильные, а красивые.
И когда увидев чьи-то фантазии в формате .jpg хочется реализовать и свои тоже.
Утро будет хмельным :).

 

0

+RU: разом / вместе

держать за руку, друг друга за руку, тримайтеся за руки з друзями, друзі, підтримка, вірші для друга

Всього лиш тримати за руку / Всего лишь держать за руку

Це можуть бути руки Ваших батьків або друзів.
Ці руки допомагають, радять, радіють Вашим щастям і навіть у самі заплакані хвилини не припиняють вірити у Вашу здатність літати
PS: А інколи такий самий рятувальний ефект мають лапки улюбленого кота/собачки/крокодила :)

+RUсскоязычный перевод

Это могут быть руки Ваших родителей или друзей.
Эти руки помогают, советуют, радуются Вашим счастьям и даже в самые заплаканные минуты не прекращают верить в Вашу способность летать

PS: А иногда такой же спасательный эффект имеют лапки любимого кота/собачки/крокодила :)

0

+RU: там за парканами / там за заборами

милая девушка, портрет красивой девушки, очень красивая девушка, стих для девушки

Одного разу я вирішила, що пора покінчити із запарканним життям :). Photo by Christina Greve

У мене вдома є сірий паркан. Звісно, я би дуже хотіла мати гарний тин, плетений із лози, щоб насіяти біля нього чорнобривців та повісити сушитися глечики…
Ну, щоб усе, як у людей :)

Але в силу наявності ряду обставин, у мене вдома – сірий паркан.
Хоча історія не про нього.

Я хочу написати за наші душевні паркани. Дуже часто за ними ми ховаємо якісь давні образи, незадоволення і тяжкі душевні ушкодження, нанесені різноманітним шляхом. І так не хочеться, щоб хтось заглядував за наш паркан, у наші оці вчорашні емоції, які актуальні до сьогодні…
І от ми ховаємо їх, визираючи на зовнішній світ. Стережемо своє запарканне життя.

Continue Reading