0

Вірш колишньому

Чоловіча правда очима колишньої коханої

Вірш колишньому уже не-коханому

Ти боїшся згадок.
То так ясно видно,
Але ж це – початок…

Вже немає рідних
Рук моїх у тебе.
І очей відкритих.
І думок в польоті
Вуст зі смаком літа.

Це всього початок
Без моїх квітучих
Посмішок.

Насправді,
Сни тебе замучать.
Бо там буде постать -
Тінь від мого тіла…
Забувать непросто,
Бо лиш я зуміла
Полюбити щиро,
Що не бачать ззовні.
Світ наш так закрити,
Щоб від всіх сторонніх…

Але ти ж боїшся і про це згадати.
Що ж…
Шукай десь щастя.
І сумуй по втратах.

Хоч навряд чи знайдеш
Щастя заповітне,
Ти ж не знаєш ціну
Рук отих, що рідні…

2007

0

Две души

Два життя. Дві долі. Дві душі

История из жизни двоих когда-то влюблённых

Было две жизни. И было два пылающих сердца.
Было много ярких слов, но была всего одна стрела, которая пронзила эти сердца. И любовь у них тоже была всего одна, но какая…
Их жизни соединились одним вечером. Их знакомство было простым и банальным – их свёл медленный танец. Познакомились, разговорились и поняли. Они оба поняли истину – перед ним была лучшая в мире девушка, а перед ней был ОН, самый лучший на свете.

Continue Reading

0

Заламана і заплутана

Правда про жіночу долю та жіноче щастя у житті

Жіночі роздуми і життєві висновки

Ішла вона скована.
Душа, мов заламана.
Не бачила променів -
Котилася каменем.

Заплуталась в пристрасті.
Сама все заплутала.
Не хочеться близькості,
Бо близькість є путами.

Хоч може і хочеться…
Вона відмовлялася.
Ішла лабіринтами.
Чому отак сталося?

Дивилася заздрісно
На щастя віддалене,
Бо там, у душі…
Не була вона каменем.

Чому отак склалося?
Хто серце порадує?
І вниз опускаються
Ті очі, що згадують.
Ті очі, що видадуть
І плачуть по щирості.
Ішла по життю,
Яке сповнено сірості.

Якби ж все спочатку.
З серцями не скутими.
Але ж так не можна.
Все надто заплутане…

0

Стих о смерти подруги

Потеря людей - это самое страшное в нашей жизни

Девушке, которой больше нет

А.А.

Недосказано и недожито…
Не пора – но судьба вот такая
Еще юнь на лице, в душе – лето,
А вся жизнь час последний считает.

Было все хорошо в этой жизни
И ничто не вестило беды,
Это было вчера, а сегодня,
Человека нет, только следы.

Ее чашка, любимые фильмы,
Ее свитер, на стенке портрет,
Только все это просто лишь вещи,
Человека уже больше нет…

21 ноября 2001 года

0

Ти звик до моїх сліз

Про відносини між дівчиною та хлопцем. Про звички і трохи більше

Ти звик до моїх сліз…

Ти звик до моїх сліз.
А це багато значить.
Ти звик, що мої сірі очі плачуть
І слів не відчуваєш глибину.

Якби я мала душу кам’яну
Мене б це ані трохи не гнітило…
Тих сліз би не було.
Ти чуєш, милий.
І я була би зовсім не така.

Та зараз мене просто обпіка
Твоя прихована за фразами байдужість
Якби я мала небагато – просто мужність…

Але не можу. Не підніметься рука.
Щоб руйнувати те, що ми вдвох маєм.
Адже колись здавалось щастя нам безкраїм.
На цьому – все. Я залишаю все в думках…

2007

0

Пару слов для тебя

Если ты подумал, что я уже сдалась ты сильно ошибаешсья

Ты подумал, что покорил все вершины… Рано радоваться :)

Ты подумал – я покорена.
И пошел искать другие скалы.
Ты подумал, что я в мире не одна.
И не отвечаю идеалам.
И таких, как я найти легко
Нас ведь сотни. Даже миллионы.
Уходя ты помахал рукой…
И ушёл искать другие склоны.

Об одном забыл ты, дорогой.
Что я тоже ждать тебя не буду.
Уже скоро в жизнь войдёт другой.
Появившись вдруг из неоткуда.

Он полюбит лишь за, то что есть.
И полюбит то, что я имею…
Недостатков моих много. Их не счесть.
Только он простит мне мои мысли и идеи.

А вот я ему на то в ответ
Дам свой ключик от души и сердца.
Буду с ним вдвоём встречать рассвет
И от холода мы вместе будем грется.
Буду ему верна и нежна
Ну, а он мне будет самый-самый.
Ты мне дал понять – я не нужна,
Даже не сказав того словами.

Но поверь, ты пожалеешь и не раз.
Видно жизнь людей показывала мало…
А пока что – уходи из моих глаз.
И ищи себе другие скалы.

2004

0

Понять. Простить

Люблю. Прощаю. Понимаю. Плачу. Пишу стихи.

Трудно понять. Больно простить…

Понять – это значит простить.
Ну что же… Я всё понимаю.
И мне можешь не говорить,
Что есть в твоей жизни другая.

Я сердцем всё чувствую. Да,
Я знаю, что в жизни всё сложно.
В любви же одна есть беда:
Она очень не осторожна.

И вроде, когда полюбил,
То это на долгие годы.
Но вдруг белый свет стал не мил,
Ведь в жизни возник другой кто-то.
Тогда понимаешь – не то,
Считал ты велением сердца.

И рад бы забыть ты о той,
Но некуда с чувствами деться…

Ну что же. Ты лишь не грусти.
Так трудно. Но я понимаю…
Понять – это значит простить.
Люблю… Потому и прощаю.

2004

0

Ты в прошлом

Виноват или виновата вот в чем состоит жизненный вопрос

Стих уходящему в прошлое. Фотография by Еlena Gromova-Kalminskaya

Ты в прошлом.
Да, ты был моим
Таким хорошим.
Помолчим.
Мы на прощанье тратим взгляд.

Ты был столь жданным.
Виноват.
Хотя, быть может виновата…

Ты был моим.
Но лучше спрятать
Воспоминанья.
Шрамы-раны.
Исчезнуть вовсе и нежданно.

Да, ты был там,
В моей душе.
Но ты не снишься мне уже.

В тебе я не нуждаюсь больше,
Ведь ты теперь
Остался в прошлом.

наверное 2006 

2

Коли прокинусь

Жіночі роздуми про життя і взаємовідносини з чоловіками

Я прокидаюсь поки що одна… Це значить, що тобою я не втрачена.

Медіа-версія цього вірша знаходиться тут:
Мері - Коли прокинусь (1006)

Коли прокинусь в ліжку не одна,
Це значить ти мене навіки втратив.
Не буде того світу між двома
Серцями.
Яким разом бути варто.

Це значить я не дочекалася тебе.
Бо ти не дав мені той привід, щоб чекати.
Мене у тебе інший хтось вкраде,
А потім ти відчуєш тяжкість втрати…

З одного виміру.
В нас спільна площина.
Ми ходим і ховаємось від правди.
Я прокидаюсь поки що одна.
Значить,тобою ще не втрачена назавжди…

2006 рік

0

Ти втратив мене

Про розлуку між хлопцем і дівчиною

Сховай слова… Мене уже ти втратив

Ти втратив те, що не повернеться.
Сховай слова.
Вони є зайвими.
Життя твоє нехай без мене стелиться.
Квітує мальвами.

Ти не утримав, мрії вже не збудуться.
Як і усе,
Що мною в снах побачене.
Іду.
Тут є лиш я і темна вулиця.
Та це уже не має значення.

Ти втратив те, що сонцем сяяло -
Лише тобі були ті промені
Ти зрозумієш це.
Захочеш радості.
Та без любові – то життям незадоволені…

Ти втратив…
Можна довго все це згадувати
Та вітер з пам’яті твій образ прожене
Ти втратив ту, яка вміла тебе окриляти.
Ти втратив мене.

2007 рік

1

Я к Вам пишу

Иногда хочется написать все в письме и признаться в чувствах

Я к Вам пишу… Письмо Любящей к своему Любимому.

Надеюсь, что Александр Сергеевич Пушкин не обидится за такое современное толкование его произведения и такую вот интерпретацию :).
Стихотворение написано в далеком 2004 году.

Я к Вам пишу, чего же боле,
Что я могу ещё сказать…
Как жаль.
Любовь свои все роли
Успела без меня раздать.

И Вашей главной героиней
Стала не я.
Увы, любимей,
Судьба назначила её,
Ну что же:
Каждому своё.

И вот ходить одной по свету
Без Вас
Мне силы больше нету.
И нету сна, нету терпенья,
Поэтому я без сомненья,
Открыв себя и свою душу,
В которой мои чувства кружат,
В которой тлеет моя вера,
И к Вам любовь – она без меры.

Она печальна, безответна,
Громадна, всё же неприметна,
Но главное – она грустна,
А я… Я ей поглощена.

Поэтому сказать хотелось
Собрав в одно свою всю смелость,
Сил нет, и я не утаю:
Я Вас люблю…. Я ВАС ЛЮБЛЮ!

2005

0

Тебе нема

Прощатися із любовю завжди дуже важко

Тебе нема. Тепер одна.

Тебе нема.
Ти вже не вернешся ніколи.
Хоч зарікатися не можна,
Але все ж…
Серце твоє
Уже не сповнене любові,
Яка колись не мала меж.

Тепер одна.
Як жаль, але в твоїх обіймах
Я не тонутиму,
Як то було колись…
Дісталась дна
Хоч ти казав: я – сильна
Тож випливу
Зберу свою всю волю й міць…

І лиш згадаю
В найсамотніші хвилини
Про те, що ми колись були удвох.
Як жаль
Що так багато не збулося.
Але, того, напевне, хоче Бог…

зима 2007