0

Нещасливі разом

Помилка в долю уплелась... Фото  galaxies and hurricanes (flickr.com)

Помилка в долю уплелась… Фото
galaxies and hurricanes (flickr.com)

Я її знала. І я також спілкувалася з ним.
Вони були різні та несумісні. Однак, багато років назад їй потрібно було вийти заміж.
Буває людям потрібно до лікаря. Або потрібно знайти роботу. Так-от і вона в свої тоді ще юні роки вірила, що їй якомога швидше потрібно знайти майбутнього чоловіка. Середовище, в якому вона знаходилася, не залишало їй шансів і вона здалася. Як тільки з’явився перший кандидат – через дуже короткий час вони одружилися. А далі пішло життя, яке виявилося не таким, про яке мріялося. Бо він її любив не так, як вона того хотіла. А вона для нього була не тією, якою спочатку здавалася…

Continue Reading

0

цитата про зустріч з бідою і події у житті

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Інколи біда очікує нас на шляху, але, оскільки наш час ще не прийшов, нам вдається прослизнути за міліметр від неї, проте, встигнувши добре розгледіти її обличчя. Я дякую Господу, який послав мені розуміння того, що, як каже один мій приятель, сталося все, що мало статися, і при цьому нічого не сталося.

Паоло Коельо “Подобно реке…” – В миллиметре от смерти. – Харьков-Белгород: Издательство “Клуб Семейного Досуга”, 2014 –  271 с. – с. 109

0

дитинству, що закінчилося у “Боїнгу”

авіакатастрофа під донецьком, авиакатастрофа украина

Їхні дитинства трагічно завершилися в Україні

Все не виходить з голови думка про отих 80 дітей, які загинули вчора у збитому “Боїнгу-777″ в авіакатастрофі під Донецьком.
Вони за своє коротеньке життя навряд чи чули назву нашої країни. Як і більшість дітей, жили собі у своєму мікро-всесвіті та мріяли стати лікарями, інженерами та балеринами. Хтось добре закінчив навчальний рік, інший ходив на танці та малювання, а малюки просто радували батьків та родичів своїм існуванням на цій землі.

Більшість  з них летіла з батьками на море.
Це дорослі їхали на конференцію по СНІДу, поверталися з університетів додому та летіли у справах. А вони – рахували години і з дитячою цікавістю визирали в ілюмінатор, щоб потім у дитсадочку чи школі розказати як вони літали у Малайзію цього літа.
Здавалося ніщо не може затьмарити таке щасливе забезпечене дитинство…
Нехай їх янгольські душі і тіла спочивають з миром.

0

Топлю все в каві

Вірш про жіночі роздуми над життям і коханням

Смак кави може дуже виточнено відобразити думки однієї миті.

Колись я надсилала цей вірш
на одну з “Коронацій слова”

Топлю все в каві.
І сама у ній тону.
Гіркими краплями
Покрито порцеляну.

Я відчуваю не безодню,
А стіну.
І прокидаюся раніше,
Аніж ранок.

Ми будували її довго,
Місяці.
І возвели прозору
Та холодну.

І хоч моя рука
Іще в твоїй руці
Та я боюся,
Що це станеться сьогодні.

Ти скажеш те,
Що ще ніколи не казав…
Ми на прощання
Дивимось взаємно.

Отож топлю свій ранок
В хвилях кав.
Звикаю.
Що тебе уже немає в мене.

0

Карпати майбутнього

гори карпати, карпатські гори, полонини і смереки, гори звисока, фото гор, пташиний політ

Мої Карпати. Травень, 2011. Яремче. Photo by Meri :)

Під скрип запилених коліс
Везуть карпатський ліс
І серце жаллю обпіка
В ту горе-мить.

Красу смерек, красу ялиць
Забрали з живописних місць
Вона ростилась тут
Колисками століть.

Її плекали як могли
Вітрів прозорі кольори
Туман стелився
Димно синьо по траві.

Тепер уже цього нема
Гола карпатська площина.
Навряд чи виростуть
Смереки там нові.

І що мені ви не кажіть
Та все одно душа болить
Що продаємо безрозбірно
Все підряд.

Ті гроші – з присмаком вини…
Бо наші дочки і сини,
Вже не побачать
Всю красу наших Карпат.

0

про смерть Стіва Джобса

яблуко, надїдене яблоко, надкушене яблуко, яблуко Стіва Джобса, роздуми про смерть і життя

Його звали Steven Paul "Steve" Jobs і увесь світ в захваті від його "яблук". Фото by sherryetal

Про нього точно напишуть у книжках. Ці книжки будуть як паперові, так і електронні, а останні із двох зазначених багато людей будуть читати з екранів його винаходів.

Я думаю, що уже зовсім скоро у друк почне виходити література з його промовою перед випускниками Стенфордського університету, усілякими прижиттєвими інтерв*ю та іншими фактами, які підкреслюють його геніальність.

Не зважаючи на те, що усі знали: Стівен Джобс скоро помре, бо у нього рак – його смерть стала прикрістю для багатьох. Особисто для мене також, адже мені (як і усьому світу) він був чимось близький і рідний по духу

Проте, Ви ж самі чули, що він казав про смерть під час вищезазначеної промови.
А вона прийшла до нього, коли він був поряд із своїми дітьми і дружиною. Тому, я думаю, що він сьогодні помер саме так, як хотів (або як вони  написали – “він сьогодні мирно помер в оточенні його сім*ї (Steve died peacefully today surrounded by his family)”).

Тож справді: для цілої планети Стіва Джобса не стало.

Але, зважаючи на його глибинність і філософське ставлення до життя в цілому, я впевнена, що він би констатував інший факт: у нього почалося нове життя – потойбічне

0

ессе про квіти і казку

Історія про те, як Він подарував їй квіти, а вона не змогла приховати своїх почуттів.

Квіти були справді гарні. Фото by 7oO7oO

одній Інні
у моєму житті присвячено

Я пам’ятаю, як ти тоді сіла до нього у машину і поїхала.
Усі були шоковані, адже ніхто не очікував такого повороту подій.
Проте квіти справді були гарні.

Я буквально вчора згадала цю історію.
І тільки зараз зрозуміла, що того вечора ти тікала.
Від приторної солодкості. Від показової правильності стосунків.
І від усіх отих порад як треба жити і маминих настанов про перше, п’яте, восьме побачення.
Знаючи твою маму, я впевнена, що вона була б проти.

Continue Reading

0

(не)політичне питання

Продавати майбутнє за таку малу суму просто неправильно. Подумайте над цими словами

Від трьохсот гривень у житті легше не стане...

Ви ж знаєте – я про політику принципово не пишу
Але я щойно дізналася, що одна моя хороша знайома згодна продати свій голос.
Адже, як вона каже: “Хоч голосуй, хоч не голосуй – нічого не зміниться, а триста гривень мені завжди потрібні”…

Я думала, що статистика про кожного пятого, який згоден продати свій голос та усілякі виборчі технології так далеко від мене!
А як виявилося – на відстані протянутої руки і сказаного слова :(.

Проте як би там не було: пожалійте свою совість і своїх майбутніх дітей та внуків, не продавайте свій голос!

0

Ты был. Ты ушел. Тебя нет

Всегда очень трудно прощаться с человеком навсегда. Больно и плачевно

Стих о том, что люди уходят

Ты был. Ты ушел. Тебя нет
Остались дома и квартиры
Хоть жизнью ты был обогрет,
Но временно всё в этом мире.

И выброшен тот календарь,
Что планы хранил и надежды.
На всё есть два слова – как жаль.
И вроде всё будет как прежде.

Но ты не увидишь того,
Как будут расти чьи-то дети.
Не будет друзей и врагов.
Вопросы теперь без ответов.

О да, в жизни много потерь.
Но есть из них невосполнимы.
Так больно заполнить теперь
Твоё место в жизни другими.

1

генії ідуть від нас

Пол Самуельсон був генієм. Нехай земля йому буде пухом

Пол Самуельсон (Paul Samuelson)

У світі стало на одного генія менше. Помер Пол Самуельсон.

Сподіваюся, що там, на небі, врахуються усі його економічні заслуги, його Нобелівська премія і те, як він чудово обгрунтовував взаємозвязок попиту і пропозиції

Хоча може там просто подивляться на його “Економікс” і відразу направлять в Едем?
Будемо сподіватися на це. Але як би там не було, людство цю людину забути просто не зможе…

Подивіться йому в очі на ось цій фотографії і Ви також зрозумієте за що я так поважаю цю Людину.

4

Осінні спалені мости

Осінні сходи, що ведуть до згадок, сліз та суму... Ніхто не думав, що так станеться, але так сталося

Осінній вірш про спалені мости

Загублена в самотності.
Знебарвлена у сірості.
На рівні підсвідомості
Їй так хотілось щирості.

Хотілось, щоб почутою.
І вранці, і увечері
Була душа.
Розлучені -
Це значить, що приречені.

На згадки щастя давнього.
На погляди віддалені.
На двері, що вже замкнені.
І на мости вже спалені.

Загублена у спогадах
Ішла під вечір осені
На рівні серця ніжного
Лились одноголоссями
Думки…

Якби сховатися.
Якби втекти за обрії.

Хотілося заплакати.
Та все ж була хороброю.
Її змогли би видати
Лиш очі запечалені.
Які шукали віддано
Мости.
Що ще не спалені…

1

Потеря

Терять людей всегда очень тяжело, ведь они навсегда остаются в душе и памяти

Песня о том, как легко потерять самое главное чувство

Эта песня была написана довольно давно (2006 год), но несмотря на это, она все равно какая-то очень родная.
Не зря говорят, что пусть даже после того, как люди уже разошлись и давно не видятся, частичка души навсегда остается где-то там, в бывшей любви.

Слова - авторские, музыка - тоже.
А если мой хостинг был побольше в размерах, то я бы еще и клип выложила от этой песни (когда-то я еще и таким занималась :)).

Мері - Девушка (1032), а слова – ниже.

Потеря

Я тебя теряю.
Я тебя теряю…
Вроде всё как прежде,
Только жизнь другая.
Я живу в надежде
Лишь сама не знаю:
С кем сейчас и где ты – я тебя теряю.

Ты меня теряешь,
Ты меня теряешь,
Разлетелись чувства, жизнь ведь непростая.
Надо всё вернуть бы.
Сам не понимая -
С поцелуем в губы, но ты меня теряешь.

Припев.
Мы нашли друг друга,
Но не оценили: опускаем руки
И ламаем крылья.
Мы с тобой не верим
И не замечаем, что нашли друг друга,
А теперь теряем.

Было всё прекрасно.
Было всё чудесно,
Только иногда ты был со мной нечесным.
Да, я виновата
Тоже не сдержалась.
Главное, чтоб в жизни
Мы не растерялись.

Припев.