1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Аеропортове прощання

Диплом за "Аеропортове Прощання" - Вірш Марини Кузьменко, третя премія "Коронації Слова - 2018"

Отак виглядає мій диплом з “Аеропортовим Прощанням” від “Коронації Слова – 2018”

Цьогорічна “Коронація Слова” є дуже приємною для мене, бо я потрапила до числа переможців. Я надіслала збірку віршів про взаємовідносини жінки і чоловіка, про кохання і його відсутність між двома людьми, назвавши її “Хризантемне щастя”. І тут, неочікувано, але так приємно для мене – один з віршів цієї збірки – “Аеропортове прощання” був відзначений жюрі. На конкурс надійшло близько 6000 тисяч робіт, із них було обрано 13 дипломантів та ще ряд робіт, які отримали спеціальні відзнаки.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Фарбуй його всього

Типовий ржавий краєвид на фоні бетонної стіни. Фарбуй його всього, цей наш світ.

Купи собі стару іномарку,
Заживи нарешті як людина.
Постав броньовані двері.
Хай думають,
Наче є що берегти.

Але краще велике дзеркало.
Можна навіть не над ліжком,
Бо ж не у готелі.
І дивись на причину своїх усіх (не)щасть на рівні зросту.
Чи висоти.

Навколишня іржа роз’їдає твій мозок,
І тим паче метали.
Але інвестиції в золоті зуби
Неефективні, –
Так кажуть дантисти.

Фарбуй його всього.
Цей світ.
І опісля прямуй до вокзалу,
Щоб вирватися з рутини,
Навіть не маючи машини,
На природу.
За місто.

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 5 сподобалося
Loading...
0

Начальству України

Цей вірш написано конкретним людям. Однак, їхнї фото не варті того, щоб розміщувати тут. Тому ось вони - фотодокази моєї віри у зміни, які, на жаль, не відбулися :(

Цей вірш написано конкретним людям. Однак, їхнї фото не варті того, щоб розміщувати їх тут. Тому вирішила розмістити їх – фотодокази моєї віри у зміни, які, на жаль, не відбулися :(

Ви боїтеся правди.
Правда б’є.
Вона безжальна
І водночас дуже щира.
Ховаєте подалі все своє,
Вважаєте себе
Розумними безміри.

І кожен зачекавсь на п’єдестал,
Підготувавши груди і голови
Для золотих медалей, гучних справ
І для вінків так гарно плетених, лаврових.

І кожен є
Найрозумніших з-поміж всіх.
А кожна є не менш, ніж королева.
Хоча насправді у очах Ваших пустих
Не сила й розум,
А лиш тінь від пащі лева.

Ви є зав’язані у вузлові звязки
А руки…
Хоч без крові, та не чисті.
Тож посміхайтесь ширше крізь роки
Кажіть промови гарні урочисті.

У вас є статус,
На додачу зверхність
Слів нема.
Як у останній сцені “Ревізора”.
А правда
Поки що мовчить.
Сліпа й німа.
Проте все зміниться…
І, сподіваюся, що скоро.

2007

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

Мобільний додаток з віршами Олени Теліги

Чистої води перепост :). Взято у Літературній Агенції @agency.meri.kiev.ua<br /> За вікнами день холоне,<br /> У вікнах — перші вогні …<br /> Замкни у моїх долонях<br /> Ненависть свою і гнів.</p> <p>Зложи на мої коліна<br /> Каміння жорстоких днів,<br /> І срібло свого полину<br /> Мені поклади до ніг.</p> <p>Щоб легке, розкуте серце<br /> Співало, як вільний птах,<br /> Щоб ти, найміцніший, сперся,<br /> Спочив на моїх устах.</p> <p>А я поцілунком теплим,<br /> М’яким, мов дитячний сміх,<br /> Згашу полум’яне пекло<br /> В очах і думках твоїх.</p> <p>Та завтра, коли простори<br /> Проріже перша сурма —<br /> В задимлений, чорний морок<br /> Зберу я тебе сама.</p> <p>Не візьмеш плачу з собою —<br /> Я плакати буду пізніш!<br /> Тобі ж подарую зброю:<br /> Цілунок гострий як ніж.</p> <p>Щоб мав ти в залізнім свисті —<br /> Для крику і для мовчань —<br /> Уста рішучі як вистріл,<br /> Тверді як лезо меча.</p> <p>Моя душа й по темнім трунку<br /> Не хоче слухатись порад,<br /> І знову радісно і струнко<br /> Біжить під вітер і під град.</p> <p>Щоб заховавши мудрий досвід<br /> У скринці без ключа і дна,<br /> Знов зустрічати сірий розсвіт<br /> Вогнем отрути чи вина.</p> <p>Щоб власній вірі непохитній<br /> Палить лямпаду в чорну ніч<br /> І йти крізь січні в теплі квітні<br /> Крізь біль розлук — у радість стріч.<br /> Хочеш мобільний додаток “Оленко, тебе вбили” з віршами Олени Теліги у своєму смартфоні – підписуйся тут: https://kiev.us17.list-manage.com/subscribe?u=afd53fd3108c3bb436a23f644&id=e2833e513d #оленателіга #теліга #віршіукраїнською #вірші_українською #українськакласика #українськалітература #українськапоезія #поезія #поезіядуші #українське #українапонадусе #українасьогодні #українасьогодні #література #літературнаагенція #litapps #вірші #патріотично #патріотиУ Олени Теліги мені дуже подобається один вірш. Називається “Вечірня пісня”. Ось він:

За вікнами день холоне,
У вікнах – перші вогні…
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів!

Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.

Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.

А я поцілунком теплим,
М’яким, мов дитячий сміх,
Згашу полум’яне пекло
В очах і думках твоїх.

Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма –
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.

Не візьмеш плачу з собою –
Я плакать буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж.

Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань –
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.

Я хочу, щоб з’явився мобільний додаток з віршами Олени Теліги. Тому наша Літературна Агенція працює в поті чола над її збіркою (і не тільки над її, але про інші імена – трохи пізніше).

Хочете побачити результат нашої любові до творчості Олени Теліги? Підписуйтеся тут.

Дякую за увагу і до завтра ;).

Подивитися це повідомлення в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

цитата про перехід на українську мову

Цитати цікавих людей. Погляд Мері - вірші про життя і любов

Цитати цікавих людей

На роботі мене поважають, колектив нічого, спершу дивилися скоса – думали, що я націоналіст, – у нас же так, якщо говориш українською, то вже й націоналіст. А потім звикли, дехто й сам би вже перейшов, але ж це мало не акт громадянської мужності, як було за радянських часів, так і тепер.

Ліна Костенко “Записки українського самашедшого”, Абабагаламага, 2011 – ст. 9

Поділитися з іншими
1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Оце так мішок!

Моя бабуся – справжній трендсеттер у виборі фасонів та пошиті мішків і торбинок :) #українське #madeinukraine

Таких мішків вдень з вогнем і з Гуглом не знайдеш. Унікальний дизайн та неординарна техніка виконання. І все завдяки фантазії моєї бабусі! А тепер я знаю яке питання буде мучити усіх допитливих: то що ж у мішку ;)?

Подивитися в Instagram ⇒

Поділитися з іншими
1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
0

тексти з голосами війни

Мій сонячний Донецьк завжди буде таким. Вид з вікна другого поверху Центрального залізничного вокзалу

Мій сонячний Донецьк завжди буде таким. Вид з вікна другого поверху Центрального залізничного вокзалу міста Донецька

Є такий сайт – Голос Війни.
Читала його. Плакала.
Звісно, мені як і всім уже остогидли часті політичні спекулювання на тему АТО, зради і лугандонського жахіття. Але те, що пишуть ці Люди у своїх Творах, варте щонайменше декільох хвилин вашого часу. А ще я зрозуміла, що десь у глибині душі відчувала себе отим самим другом, якому писав Олексій Бешуля. Ось моя сповідь.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Марія Матіос. Солодка Даруся

Обкладинка книги Марії Матіос. Солодка Даруся

Маряі Матіос. Солодка Даруся

Про назву. Назву цього твору я чула сотні разів до того, як сама його придбала. І з самого першого разу, словосполучення “Солодка Даруся” викликало у мене подив. Думаю, що назва “гіркий Макар” чи “солоний Петро” сприйнялися б аналогічно :). Хоча десь там, у глибині душі я розуміла, що ідеться не про солодкість як таку, а про щось ментальне і заховане. Так воно і виявилося.

Про обкладинку. Сподобалися старі фотографії на обкладинці. Потім я знайшла інформацію, що ці фото – з архіву авторки. Однак, скажу чесно – купила б навіть у будь-якій обкладинці. Бо я розуміла, що справжня цінність цієї книги – всередині.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

зичу жовто-блакитної незалежності

Зичу жовто-блакитної незалежності усім нам

Жовто-блакитний і чорний. Кольори сьогоднішньої незалежної України. Дуже хочеться, щоб усе було по-іншому і мирно. Сподіваюся, що саме так і буде. З Днем Незалежності, українці!
Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

майданчик не для вертольотів

Майданчик не для вертольотів. А для чогось більш приємного та соціально-орієнтованого

Майданчик не для вертольотів. А для чогось більш приємного та соціально-орієнтованого

 

Один з об’єктів Києва, подальша доля якого викликає запитання – це вертолітний майданчик колишньго Президента на Парковій Дорозі.

Continue Reading

Поділитися з іншими
1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

про-українське

Про життя у нашому домі

Про життя у нашому домі

З дати останнього мого повідомлення пройшло багато часу.
Календар каже, що п’ять місяців і один день, хоча в позакалендарному просторі цей часовий проміжок мені здався іншим.
Буде зайвим розповідати про все, що сталося. Звісно, треба у майбутньому якийсь мемуар від третьої особи для внуків написати. Однак, зараз – не до цього…

Continue Reading

Поділитися з іншими