0

Люблю…

Стих девушки о любви к парню. Не смотря ни на что

Я всё равно люблю тебя…

Я строю замки из песка.
А ты волной смываешь их.

Несу к тебе любовь в руках,
Ценю с тобою каждый миг.
Дарю ромашек белый цвет
Что в хороводе собрались.
Мне без тебя улыбки нет.
Но ты…

А может это жизнь…
А может чей-то злой урок,
А может просто не судьба.
Хочу стереть.
Хочу забыть…
Но все равно люблю тебя.

2005

0

Не дарите сердец

Перед тем, как отдать кому-то свое сердце нужно очень хорошо подумать

Прошу, не дарите сердец тем, кто этого не достоин

Не дарите сердец…
Возвращать их так трудно
И не ценят любви,
Что легка и доступна.
Как не ценят тех глаз,
Что любви ждут взаимно…
Не дарите сердец!
Так красиво.
Наивно…
Не шепчите тех слов,
Что во снах написали.
Не дарите сердец!
Меньше будет печали,
Если вдруг Вы поймете,
Что напрасно все то,
Что хотелось, желалось…
Называлось мечтой.
А любовь…
От нее излучается свет!
Так что знайте:
Кто любит -
Сердце дарит в ответ…

2005

0

Двоє

Ніхто не винен в тому, що не любить іншу людину так, як хотілося б того

Вірш про невзаємне і нерозділене

Стояли двоє
Вона і Він.
І тиснула
Похмурість стін.
Життя немов
Вступило в змову.
А в них була
Складна розмова.

“Я не люблю…
Ну, зрозумій.
Про мене
Ти вночі не мрій.
І не пиши віршів
Таємних.
Бо знаєш…
Це усе даремно.
Я не люблю.
Цього не зміниш.
Себе нікуди не подінеш.
Казала я тобі не раз…
Ти знаєш -
Все владнає час.”

А він лиш в очі їй дивився.
Колись давно вони зійшлися.
Навіщо?
Ну скажи чому?
Життя сказало: “Ні” йому.
Чому ось так
Чому із ним?
Дивився поглядом блідим.
І лиш мовчав.
А що тут скажеш?
Чужому серцю не накажеш.
Бо і своє чомусь не слуха.
Стояв…Ледь-ледь тремтіли руки.
Вона трималась як могла.
Між ними тиша залягла.
У неї сльози лиш котились.
“Чому життя так помилилось
Чому ось так життя звело?”
Обом так боляче було.
Це на помилку дуже схоже…
Змінити?
Ні. Вони не можуть..

2004 рік