0

Мені сімнадцятий минало…

студентське життя, студенти, веселі студентські віршики

Вітаю Вас з Днем студента, дорогі мої нинішні та колишні колеги! :)

Як же чудово бути студентом :)

Мені сімнадцятий минало
На пари йшов я в Універ
Мені так любо-любо стало
Я пам’ятаю як тепер

Коли ту пару відмінили
І викладач був не прийшов
А раз на пару ми забили,
І потім ще забили знов…

Ми грали в «покера» бувало
І навіть грали в морський бій.
Коли ж гравців було в нас мало –
Томились в лекції нудній.

Тоді й доводилось писати
Конспектів довгі сторінки
Але щоб їх розшифрувати,
Треба не тижні, а роки.

Проте найбільше все ж любили
Із пар додому ми іти,
Адже дорогу дуже довго
Ми не могли ніяк знайти.

Спочатку йшли у парк всі разом,
Тоді у корпус у буфет,
В кафе ходили час від часу
Дискутувати про предмет.

Викладачів туди не брали.
А от колег з потоку – так.
Звідти дорогу ми шукали
Вже ввечері при ліхтарях.

І от було мені за двадцять,
Коли під дружній гамір-свист.
Мені вручили шмат паперу,
Сказавши: ти – спеціаліст.

І після того знову довго
Ми всі разом шукали шлях.
І йшли студентами додому.
Хоча й з дипломами в руках.

17 листопада 2012 року

0

Студентське життя :)

красивая девушка улыбается, улыбка красивой девушки, Особенная девушка

Слово “тубус” (такий різновид сумки спеціально придуманий для носіння усіляких креслень), може бути успішно замінене словом “книжка” і “підручник” :)

У первинному варіанті цього вірша,
я ішла із книжкою під руку :)))

Я із тубусом під руку
Йду із ранку на науку
А як чесно до дрібниць,
То зізнаюсь:
Силоміць він мене веде на пари.
Не лишилось в мене чарів,
Щоб домовитись, не йти…
На такі тяжкі труди.

Тож плетусь,
Іти не хочу
Із недоспаної ночі
Від своїх солодких снів.
Ледь будильник розбудив!

А я знаю що там буде:
От спасибі добрим людям
Розказали все мені.

Про хмільні студентські дні.
Про сесійні довгі ночі.
Знаю навіть про заочку…

Тож іду,
І не спішу.
В подруги усе спишу :).
Але ж тубус підганяє.
Каже, лектор нас чекає.
Дати хоче трохи знань.
У таку-от сонну рань.

Так живем в студентських буднях.
Неповторних,
Незабутніх.
Але надто вже швидких.

Тож лише наш дружній сміх.
Та прогули і гулянки.
Ночі в танцях
Аж до ранку…
Можуть нам допомогти
Дух студентський зберегти :)

листопад 2011

0

бомбосховище

Так виглядає зброя справжнього студента :)! Фото by myself :)

Так виглядає зброя справжнього студента :)! Фото by myself :)

Це сталося зі мною сьогодні.
Як завжди, погода не віщувала нічого поганого, навіть навпаки :).
Але ж не могло все складатися аж так чудово!

Тож я нічого не підозрюючи, в одному з ВУЗів столиці натрапила на секретний обєкт.

Самі розумієте – в силу студентської таємниці я не можу розповісти Вам де він знаходиться, проте фотографією поділюся.
Хай бачать усі яке у студентів сесійне оснащення :)

Так от.
Це звичайне студентське бомбосховище :).
Правда на фото бомб не видно, а зафіксовані лише малогабаритні снаряди.
Проте, я – як очевидець, можу засвідчити, що там ого-го ще скільки засобів для врятування потопаючого на екзамені :).

Тож якщо комусь потрібна адреса цього засекреченого місця – так тому й бути, за пару смайликів я поділюся нею з Вами.
Але відразу кажу – оті бомби і шпори – вузько спеціалізованої дії. Тобто зважаючи на місце їх залягання, вони безсилі перед вищою математикою і можуть тільки трохи знешкодити філософію :)

А ще прошу звернути увагу на скотч, який ненавязливо лежить у кутку бомбосховища. Це залякувальний засіб спеціально для тих, хто багато говорить про це секретне місце :).
Тому, щоб не відчути на собі його дію я швиденько замовкаю і ставлю крапку в усій цій історії :).

0

Песня о КПИ

Киевский Политех лучший университет Украины и самое чудесное место в Киеве

Отака вона – зимова Поляна КПІ :)

Знову я знайшла пісню в глибинах гігабайтів мого компютера. Тому вибачайте за паршивий запис – ця студентська пісня раритетна :).
На вулиці тоді був далекий… не памятаю уже навіть який рік :)

Слова прості, мотив також.
Але тоді в житті у мене була зимова сесія і я, як зараз памятаю, що дуже хотілося вийти до корпуса ФЕЛа і посидіти на Поляні, подихати свіжим повітрям і… провести весело час займаючись іншими цікавими справами :).
Тоді-от і написалися ці рядки :).

Окремо хочу сказати, що замдекана у цій пісні – це справжня Людина – Віталій Миколайович Мамчур. Він класний і це можуть підтвердити декілька сотень (і навіть тисяч :)) моїх колег з факультету :).

Медіазапис пісні знаходиться тут:
Мері - Песня о КПИ (1626)

Песня о КПИ

Пары, пары
И перемены.
Корпус Первый
Знакомые стены.
И друзья,
И одногрупники мои
Это все родное КПИ

Припев :)
А я люблю Поляну
Скажу Вам без обмана.
И в жизни мне не надо других широт
Я имя замдекана любить не перестану
Ведь нужно доучиться хоть этот год.
С друзьями по пивасу
Всё больше с каждым часом
Я понимаю истины свои:
Что жизнь моя прекрасна
И быть студентом классно.
И я люблю родное КПИ.

Кто-то учится,
Кто-то забросил
Протянуть бы
Зиму да осень.
А на сессии опять идут бои.
Это всё – мое родное КПИ.

2006

0

Студентське щастя

Студентське життя наповнене позитивом і посмішками. Плюс голодом :)

Як мало треба студентам для щастя :)

Студентові для щастя
Потрібно небагато
Всього лиш “передачка”
Від мами і від тата.

Омріяна коробка.
Чи сумка. Чи мішечок.
А можна і в купюрах,
Що теж завжди доречно.

Студентові для щастя
Потрібно зовсім мало
В голодні сірі будні
Додати трошки сала.

І пирогів від мами.
Печені від бабусі.
Щоб ситими враз стали
Усі голодні друзі.

Тому студентське щастя
Вже довгими роками.
Вимірюють у літрах.
І тільки в кілограмах.

A “передачка” з дому
Є святом урочистим:
Бо ситому студенту
Граніт простіше гризти :)

2011, січень

PS: як це не смішно звучить, але написано на роботі :)…. Певно, то на мене ностальгія за студентськими роками обрушилась :)

0

густим творчим туманам присвячено

Генієм бути просто і Шерлок Холмс є яскравим доказом цих слів

Все починалося з осіннього туману, а закінчилося заохоченням до творчості :)

Сьогоднішній туман у кожного асоціюється із чимось своїм. А у мене він викликає фантазії, пов’язані з сером Артуром Конан Дойлем :).

Я думаю, що якби він був зараз серед нас, то йому така погода точно сподобалася б :).
Він би вийшов на балкон багатоповерхівки, затягнувся б декілька разів трубкою. Подивився б у даль. Ледь помітні вогні сусіднього будинку.
“Якщо взяти бінокль, то вечір обіцяє бути цікавим :)!”

А навколо українська осінь. Вечірня проза… Тумани.

Далі сер Артур Конан Дойль зайшов би у кімнату, присів у крісло-качалку. І як будь-яка сучасна людина – взяв би свого ноута.
Continue Reading

0

Пісня про Маяк :)

Отдых в студенческой компании на море - это очень весело и приятно в летнюю пору каникул :)

Маяк – песня о студенческой жизни :)

Песня, написанная для студенческого лагеря под названием ”Маяк“,который находится в селе Лазурное Скадовского района Херсонской области. Добавлено где-то в 2005 году :).

Запись песни находиться вот тут:
Мері - Маяк (студенческая) (912)

А слова – читайте ниже.

Маяк

А в “Маяке”
Живется налегке.
Ведь мы здесь собрались,
Забудем киевскую жизнь.

Припев :)
Чтоб гульнуть, чтоб напиться
Чтоб запомнить все эти лица
Потому что через год
“Маяк” нас снова собирет.

А в “Маяке”
От дома вдалике,
Но гитара поёт,
Ведь здесь студенческий народ.

Припев :).

А в “Маяке”
Лежим мы на песке
Для моря мы уже свои,
Ведь мы – студенты КПИ :)

2004 год

0

Філософські чотиристишшя про вихідні

Понеділок - це один з найнеулюбленіших днів у багатьох людей

Завтра знову понеділок… І чого так?

І чому вихідні такі короткі???
І чому планів на вихідні так багато?
І чому понеділок буде уже завтра?
І чому вже година ночі,
а я ще не лягаю спати :)…

А була ще п’ятниця нещодавно
І так думалося про гуляння і хорошу погоду.
Отакі хороші були плани
А понеділок підступно почався (по ходу :))…

А я сиджу, щиро каюсь і дуже надіюсь,
Що вихідних наступних буде вже більше
І тоді я напишу якогось шедевра.
Або як мінімум – про вихідні нового вірша :)

2005

0

Студенти

Студенти, з Днем Студента Вас! Як це чудово перебувати у цьому молодому статусі

Бути студентом – це класно :)

Написано спеціально до професійного свята студентів :).
Тобто на 17 листопада та 25 січня :)

Студенти – це такий народ,
Який не може без пригод,
А їх, до речі, вистачає:
Підступна сесія чекає
Чи причепився викладач –
Тоді уже хоч сядь та й плач…

А лекції такі всі схожі –
Нудні.
Студент сидіть не може,
Та як приходить семінар,
Студенту враз якийсь тягар:

Його не видно із-за парти,
Йому уже і не до жартів,
Та викладач хоч в окулярах,
Присутніх відміча на парах,
Тоді й приходять перездачі
І знов студент ридає-плаче…

Але всі теми поздає – дивись,
Стипендія вже є.

Професія “студент” – це класно,
Хоча, на жаль, короткочасно:
Десять семестрів чи п’ять років –
Оце для нас законні строки,
Тож я спішу нас всіх вітати:
Із нашим днем! Із нашим святом! :)

0

Юристи

Юристи - це дуже веселі люди. Особливо у їхнє професійне свято :)

До професійного свята – Дня Юриста і Юристки :)

Я давно не писала тут… А знаєте причину? День Юриста. То я готувалася весь час :).
І, більше всього, тепер теж кілька днів не писатиму. А знаєте причину? День Юриста. Просто морально відходитиму від такого свята :)

Закони складені у папки.
У кодексах якісь закладки
У голові – якісь статті
І захист права на меті.
Якісь питання? Йдем до суду.
Проблеми?
Вирішать!
Не буде!
Коли до справ взялись вони -
Феміди дочки і сини.
Вони уміють, знають, хочуть
І роблять!
(Хоч би не зурочить :)).
Ще й так, що їх авторитет
Зростає зразу аж на метр :)

Все відповідно до канонів
І згідно приписів закону
Та згідно іміджевих справ.
Щоб лиш оклад весь час зростав…
І щоб серйознішали теми,
Щоб швидше зватися “партнери…”

Та все ж найкраща із цих рис,
Це скромно зватися – Юрист :)

2

двадцятого у 20-ці :)

Приємні згадки про студентське життя і людей того часу

КПІ – це чудовий університет, який хоч і має багато мінусів, проте все-таки вражає явними плюсами :)

Сьогодні ні з того, ні з цього захотілося поїхати в КПІ :).
Отак от просто і без причини. Довелося їхати. Адже серцю не накажеш
Звісно, можна було наказати серцю, сказавши, що після роботи, треба їхати на місце проживання, але, якщо чесно, відмовляти себе не хотілося. І я поїхала :).

НТУУ “КПІ” у цьому році святкує 110-річчя (передаємо привіт студентам 1898 року :)).
Але я люблю КПІ не тільки за це, а за ще мільйон інших подробиць, які знають ті, хто там навчався.
І, до речі, як з’ясувалося, серце покликало мене саме вчора у КПІ не просто так. Бо просто так нічого не буває :).

Учора був день двадцятки! Це супер свято всього Tower-a, нашої “книжечки” :).
То є все рідне, таке своє… Хто в курсі – той зрозумів про що я.
А хто не в курсі – то і не треба зайвими бітами пам’ять заповнювати :).

Просто я хотіла написати, що інколи дуже корисно закрити очі на проблеми сьогоднішні та піти в місця, де з приємністю ходилося вчора :).

PS: Тим більше, коли погода цьому сприяє і просто підбурює до таких от вчинків :)

3

вся правда Проінет

www.proinet.org.ua - цікавий проект про те, як відчувати себе вільним в інтернеті

Маленька правда Проінет :)

Якщо Ви не знаєте що таке Проінет - для Вас же гірше :).
А якщо бути ще точнішим, то Ви багато чого втратили.
При чому під фразою “багато чого” розуміється шість семінарів у НТУУ “КПІ”, Могилянці та Університеті Тараса Григоровича (в сумі, якщо мій калькулятор правильно порахував – виходить 18 семінарів).

Взагалі-то, про важливість Інтернету в нашому житті говорити не треба нікому, та і я не маю зайвих хвилин, кілобайтів і бажання, щоб “растекаться мыслью по древу” :).

Але, коли хтось хоче зі знанням справи розказати таке, що в книжках не пишуть – то це особисто мене зацікавило. Я бувала на різних культурно-масових та освітніх подіях, у серйозних закладах і несерйозних місцях; слухала лекції маловідомих викладачів і відомих людей… Щоб потрапити туди, необхідно було пройти дрес-контроль, IQ-контроль та ще безліч недоречних контролів. Але формат саме таких зутрічей по принципу баркемпів чи блогкемпів чи beer-кемпів, як у Проінеті, мені видається цікавим і справді перспективним. Адже там все без напрягу :).

Єдина напруженість може виникнути у період народження геніальних питань по темі до лекторів :).

До речі, про них. Про лекторів.
З такими лекторами можна і в розвідку, і на танці :).
Якщо коротко, то сподобалися всі. Звісно, включно із Катею і Ярославом :).

Алекс Рябцев, як на мене, дуже дохідливо розказав що треба робити, коли хочеш щось робити в Інтернеті і не знаєш з чого почати :). До речі, якщо Силіконова долина, нас читає, то щирий привіт і ми скоро до тебе приїдемо стартапи реєструвати… хе-хе :).

Сергій Даниленко… Ну, у мене склалося враження, що, якщо існуватиме поняття “акули соціальних медіа“, то він десь буде серед акулячого начальства :). Після перших десяти хвилин семінару я зрозуміла, що за соціальними медіа буде майбутнє і треба якось собі шукати місце під Інтернет-сонцем :). Так що я теж змінила формат своєї скромної халабудки meri.kiev.ua на більш зручну хатинку-блог :). І тепер щодня виглядаю з вікна на оте саме Інтернет-сонце, соціальні медіа і web 2.0 разом взяті :). А ще мене порадував той факт, що у них на роботі, тобто на ХайВеї турбуються про чистоту і правильність українськомовного Інтернету. Респект їм за це :).

Максон Пуговський – це людина, що може самому звичайному юзеру розказати про блоги щось таке, що він сам стане блогером :). І я впевнена: хто сидів у бібліотеці КПІ (у тому залі, де не було проектора, а були тільки зацікавлені слухачі :)) рано чи пізно засвітять свій творчо-блогерський талант в Інтернеті :).

Стас Рудий, хоча якщо брати метафоричний ряд, то можна сказати Стас із Інтернет-закалкою. Або Стас “RSS-ы трепещите” і т.д. :). Видно, що людина дуже довго працює у цій сфері ІТ-технологій, бо про пейджранки, кластерні пошуки і хmlівські особливості паучків-пошуковичків знають лише вибрані… А те, як він за п’ять хвилин без зайвих епітетів розказав принцип роботи пошукових систем - це просто no comments як вражаюче.

Роман Рибальченко видно відразу, що він – свій хлопець в цьому ділі :). Тобто, в Інтернет ПО. Я знаю, що SEO – це красивіше звучить, ніж ПО. Але ПО – це виключно українською – пошукова оптимізація :). А ще видно, що у нього дуже близькі стосунки із Гуглом, Яндексом, Рамблером і ще півсотнею пошуковиків. Не знаю, як у нього на близькі стосунки із усіма ними вистачає часу :). І від себе хочу сказати: фраза про відкриття секретів у кулуарах – супер :)

Оксана Завойко підкорила своїм шармом. Проста така дівчина, україномовна, начитана і ерудована. Плюс, видно, що психологію проведення лекцій знає добре, але Інтернет – ще краще :). Особливо, коли заторкнути тему соціальних мереж… Усіляких там фейсбуків, однокласників, у контакті та в коннекті одночасно :). Тоді вона може та-а-аке розказати, що аж самому захочеться стати власником якоїсь соціальної мережі :). До речі, вона працює в соціальній мережі profeo.com.ua – так що українські професіонали усіх сфер – єднаймося :)

На цьому все. Ліміт букв вичерпано.
Пятница-развратница” замучила думками про вихідні. Так що я пішла на вихідні :).